На Кіровоградщині з робочою поїздкою перебував Міністр аграрної політики та продовольства Олексій Павленко. Він ознайомився з діяльністю фермерського господарства Сергія Омельяненка у селі Іванівці Новоукраїнського району (це господарство першим в області збудувало сонячну електростанцію та планує збільшити її потужність), відвідав кіровоградське підприємство з виробництва сільськогосподарської продукції "Червона зірка", а в приміщенні обласної державної адміністрації зустрівся з керівниками провідних сільськогосподарських та переробних підприємств Кіровоградщини, за висловом голови ОДА Сергія Кузьменка, "з елітою аграрної галузі області", аби донести до них позицію Міністерства щодо найбільш "гарячих" для аграріїв питань (ринок землі та фіскальна політика стосовно сільгоспвиробників), а також вислухати їхні запитання, зауваження та пропозиції.

Сергій Кузьменко, насамперед привітав усіх зі святами та подякував хліборобам за гарний урожай ранніх зернових. Нинішнього літа зібрано на 20 тисяч тонн збіжжя більше, ніж торік, а це дає певні надії на збільшення продукції переробної галузі. Маємо непогані перспективи щодо урожаю пізніх культур, попри аномальну спеку у кінці липня – на початку серпня. Незважаючи на це, є надії на добрий врожай кукурудзи та соняшнику, що дасть, за прогнозом, можливість отримати нинішнього року валовий збір зернових в обсязі понад 3 мільйони тонн.

Голова облдержадміністрації висловив сподівання, що такі здобутки аграрного комплексу суттєво позначаться не лише на збільшенні бюджетних платежів, а й на рівні заробітної плати працівників, про що з керівниками сільгосппідприємств неодноразово проводились консультації і досягнуто відповідних домовленостей. Адже селяни, завдяки яким Кіровоградщина отримує добрі врожаї, мають право на гідну оплату своєї нелегкої праці.

Щодо самих сільгоспвиробників та проблем, які їх хвилюють, то, як зазначив Сергій Кузьменко, наше спільне завдання – вибудувати, за підтримки Міністерства аграрної політики, такий алгоритм та механізм відносин, який би давав можливість аграріям області просувати свою продукцію на нові ринки, у тому числі на найпотужніший із них – європейський.

Олексій Павленко підтвердив, що відкриття для української сільгосппродукції нових зовнішніх ринків – одне з найголовніших завдань його міністерства. Адже аграрний сектор нині є ключовим для всієї економіки України. Кожен третій долар валютної виручки, що приходить в країну, отриманий від експорту саме аграрної продукції.

Міністр розвіяв також нав’язливі міфи про те, що відмова від ринків Росії та СНД, запровадження РФ продовольчого ембарго стане ледь не крахом для економіки України, згубно позначиться на її експортному потенціалі. Статистика і нинішня реальність свідчать: це не так. За словами урядовця, сьогодні експорт до Російської Федерації складає всього лише 2% від обсягу експорту аграрної продукції. Загальний експорт до держав СНД – менший, ніж до країн Африки. В ці країни ми експортуємо продукції на 2,6 мільярда доларів США, у країни Євросоюзу – на 5 мільярдів, у країни Азії – на 6,6 мільярда доларів. Тобто по всіх напрямках, крім країн Митного союзу, йде суттєве зростання рік до року. Зокрема, за нинішнє перше півріччя експорт до Китаю, порівняно з аналогічним періодом 2014 року, зріс майже вдвічі. Китайців, з-поміж іншого, цікавить українська курятина, цукор, сухе молоко.

Торік підписано угоду про зону вільної торгівлі з Канадою, що дало можливість збільшити експорт наших товарів на північноамериканський ринок. Зараз Мінагрополітики тісно працює над тим, щоб відкрити ринки ЄС для української молочної продукції. Міністр визнав, що нинішня закупівельна вартість молока – у межах 2,5 гривні за літр – є недостатньою, але дотувати виробників нічим. А щоб підняти ціну без дотації, є два варіанти: або дати інвестиції, яких у нас зараз немає, оскільки велика частина бюджету країни йде на військові потреби, або надати виробникам молока можливість продавати продукцію за кордон для того, щоб заготівельна вартість зростала у тому числі.

Олексій Павленко повідомив ще одну гарну для сільгоспвиробників новину – минулої п’ятниці відкрито ринок Ізраїлю для постачання яєць з України. Перші два вітчизняні підприємства отримали право на такий експорт.

А взагалі, за його словами, можна сказати, що наша країна, з огляду на обсяги продажу сільгосппродукції, зараз годує весь світ. Ми входимо до першої трійки держав-експортерів. Зокрема, по експорту соняшнику та соняшникової олії (Кіровоградщина тут у фаворі) тримаємо лідерські позиції у світі. По постачанню кукурудзи – посідаємо третю позицію, ячменю – четверту, експорту пшениці – шосту світову позицію, курятини – восьму. Це підтверджує, що наша держава є ключовою країною в ланці так званої світової харчової безпеки. Виробленою в Україні продукцією ми годуємо майже 140 мільйонів людей на планеті.

Нинішнього року, як зазначив міністр, теж є шанси досягти гарних експортних показників. За підсумками збирання ранніх зернових намолочено 37 мільйонів тонн, що на 2 мільйони тонн більше, ніж торік. І це в дуже непростих умовах, коли в аграріїв, образно кажучи, була своя АТО – в умовах тотального здорожчання всіх компонентів, значних проблем з банківським фінансуванням. Однак хлібороби достойно пройшли і етап посівної весною, й етап жнив. До речі, практично стовідсотково відсіялись у межах територій, підконтрольних українській владі, Донецька та Луганська області. Незважаючи на відому всім ситуацію, в Донецькій на сьогодні намолочено 1 мільйон 350 тисяч тонн зерна, у Луганській – майже 900 тисяч тонн.

Що стосується Кіровоградщини, то вона теж має непоганий урожай. Намолочено 1 мільйон 700 тисяч тонн ранніх зернових. Урожайність (35 цнт/га) трохи нижча, ніж у середньому в Україні (36,2 цнт/га), але це пов’язано у значній мірі з погодними умовами.

За словами Олексія Павленка, одна з причин його робочої поїздки на Кіровоградщину – він хотів особисто побувати на полях, подивитися, в якому стані пізні зернові культури, аби зрозуміти, як вплине на їх майбутній врожай часткова нестача волога весною та згадувана літня засуха.

Щодо земельного питання, то офіційна позиція Мінагрополітики – поки що земельний ринок відкривати не можна, оскільки, як зазначив урядовець "ми ще не зробили домашню роботу". Невирішеними залишаються багато запитань у цій сфері, зокрема не проведена інвентаризація землі (на Кіровоградщині теж), аби зрозуміти, де чия, і не спливало, як це вже трапляється, по кілька власників на одну й ту ж земельну ділянку. Для повного проведення інвентаризаційних робіт необхідно майже 2 мільярди гривень.

Відпускати питання ринку землі можна лише тоді, коли буде опрацьована законодавча база, в тому числі Закон "Про ринок землі", окремо – питання оцінки землі і буде вирішено, за висловом Олексія Павленка, "дуже багато соціально-політичних питань, зокрема, кому продавати, скільки в одні руки, що робити з державною землею, приміром, тією, що є під Академією наук". Міністр зазначив, що на початок року в управлінні його відомства було більше 570 компаній. На його думку, це неправильно, оскільки міністерство – "не Фонд державного аграрного майна". Його позиція – максимальну кількість цих суб’єктів господарювання необхідно віддати на приватизацію. Як відомо, в агросекторі вона має свою специфіку. Стосовно сільгосппідприємств це означає, що земля повинна бути розпайована. За приблизними підрахунками, її отримають майже 70 тисяч людей. Перші 28 агропідприємств, зазначив урядовець, вже передані на Фонд державного майна для подальшого розпаювання. Зараз готується наступний блок підприємств. Це питання, за словами міністра, у нього на особистому контролі.

Стосовно фіскальної політики, а, по суті, можливих змін в оподаткуванні сільськогосподарського виробництва, то тут теж нині досить гаряче. За словами Олексія Павленка, в Мінагрополітики з цього питання різна позиція з Міністерством фінансів. Вона полягає в тому, що "якщо в аграріїв щось відбирати, то треба щось і запропонувати". Аби не знищити, образно кажучи, ту дійну корову, котра дає молоко. Саме агробізнес сьогодні тримає економіку країни стабільною. Це єдиний сектор, що показує зростання. Який дає стабільні надходження валютної виручки, демонструє стабільні показники ВВП, створює робочі місця.

Тому питання не в спецрежимі чи спеціальному податку (нині сільгоспвиробники сплачують фіксований сільськогосподарський податок). Питання в тому, як підтримувати агровиробництво, насамперед, малий і середній бізнес, і не заганяти його в глухий кут. На фоні потужної державної підтримки, котру мають європейської аграрії, у нас ситуація зовсім інша. Там можна говорити про загальний режим ПДВ, оскільки виробники отримують пряму дотацію (в загальноєвропейському вимірі у середньому 230 євро на гектар, а в Франції вона ще вагоміша – 400 євро), до того ж при вигідному кредитуванні (на 10-15 років під 5-7% річних). В українських сільгоспвиробників таких привілеїв немає, тож забрати у них ще й нинішню субсидію міністр вважає неправильним. А тому міністерство відстоюватиме принципову позицію і вимагатиме чіткої відповіді від законодавців: чим агровиробникам будуть компенсовані втрати, якщо система оподаткування сільського господарства зміниться. Як зазначив Олексій Павленко, у Комітетах Верховної Ради вже тривалий час ідуть гарячі дискусії з цього питання, відбулося відповідне слухання і він сподівається, що депутати почують і сприймуть позицію Мінагрополітики, усвідомлюючи в повній мірі особливу важливість аграрного сектору в нинішніх умовах для економіки нашої держави.

Присутні на зустрічі в облдержадміністрації аграрники Кіровоградщини поставили міністру свої запитання, на які Олексій Павленко давав максимально конкретні відповіді, а стосовно якихось проблемних моментів порадив звертатися безпосередньо до профільного департаменту обласної державної адміністрації, фахівці якого практично щодня на прямому зв’язку з міністерством і можуть оперативно донести туди необхідну інформацію. Такий діалог з аграріями міністр вважає надзвичайно важливим, адже це дає змогу знати про ситуацію на місцях, відчувати пульс життя регіонів безпосередньо в Києві, а, в разі потреби, відстежувати проблеми, систематизувати їх і виносити на вирішення уряду чи парламенту.