У 2015 рік місцеві бюджети Кіровоградщини увійшли із залишками коштів на рахунках, особливо це стосується сільських і селищних рад. У нинішньому році прогнозувати можливість такого накопичення досить складно
На засіданні дорадчої ради Кіровоградського регіонального відділення Асоціації міст України, що відбулося у малій залі обласної державної адміністрації, розглянуто питання про бюджет 2015 року як уособлення реформи місцевого самоврядування, про внесені до нього зміни і доповнення та проблемні питання, які стали очевидними у ході практичного застосування нових норм бюджетного законодавства, що потребують вирішення на рівні уряду та парламенту.
Аналізувала бюджетну ситуацію в області на основі новацій у бюджетах територій, впроваджених у рамках фінансової децентралізації місцевого самоврядування, заступник директора департаменту фінансів облдержадміністрації Анжела Анісімова.
Вона зазначила, що нинішнього року місцеві бюджети формувалися в досить непростих умовах: у зв’язку з коригуванням Бюджетного та Податкового кодексів необхідно було оперативно опрацювати значний перелік документів. На сьогодні в Кіровоградській області із 439 місцевих бюджетів прийнято 386, залишилось прийняти ще 53. До 14 лютого цей процес має бути завершено.
Щодо того, яким фінансовим ресурсом володітиме Кіровоградщина у 2015 році, то бачити загальну картину доходів і видатків в масштабах області можна буде лише після прийняття всіх бюджетів і зведення затверджених показників, як і проведення їх детального аналізу та оцінку тих змін, що відбулися. А на даний час, за словами Анжели Анісімової, можна керуватися лише розрахунковими цифрами.
Вони такі: загалом зведений бюджет області (всі 439 бюджетів) складатиме близько 5,5 мільярда гривень, з яких 3,8 мільярда – трансферти з державного бюджету. Відповідно до нового законодавства, практично всі трансферти – це субвенції з держбюджету, є лише незначна сума базової дотації. Порівняно з 2014 роком, зведений бюджет зріс приблизно на 400 мільйонів гривень – в основному, за рахунок обсягу субвенції на медичну та освітню галузь.
– Хочу нагадати, – зазначила заступник директора департаменту фінансів, – що в поточному році бюджети територій формувалися з урахуванням змін до Бюджетного кодексу на підставі оголошеної бюджетної децентралізації. У це поняття включено розширення дохідних та видаткових повноважень.
Дохідну частину розширено, насамперед, за рахунок запровадження нових податків (це, зокрема, акцизний податок з реалізованих через роздрібну торговельну мережу пива, алкогольних напоїв та тютюнових виробів), а також за рахунок розширення бази оподаткування податком на нерухоме майно шляхом включення до цієї бази нежитлового майна (будівель, підприємств, складів, готелів, торгових центрів, підприємств торгівлі і громадського харчування) та зменшення пільгового мінімуму загальної житлової площі, що не підлягає оподаткуванню: для квартир – з 120 до 60 квадратних метрів, для житлових будинків – із 250 до 120 метрів.
Наступна новація – це передача з державного бюджету частини доходів. До обласного бюджету, зокрема, передано 10% податку на прибуток. Завдяки цьому, планується отримати близько 10 мільйонів гривень, однак, як зазначила Анжела Анісімова, це не дуже великі кошти і тут є, звичайно, проблема. У даному спектрі реформування суттєвий плюс отримали ті бюджети, де податок на прибуток сплачується консолідовано – мова йде про великі промислові області. А у нас цей ресурс є незначним.
Щодо місцевих бюджетів, зокрема районних, то їм з держбюджету передано плату за надання інших адміністративних послуг та державне мито. Окрім того, надходження до загального фонду розширено за рахунок передачі із спеціального фонду екологічного податку, єдиного податку та податку на нерухоме майно, які раніше були джерелами формування бюджету розвитку. Такі зміни дадуть можливість місцевим бюджетам використовувати кошти на різні цілі, а не тільки на видатки капітального характеру.
Разом з тим, місцеві бюджети і втратили частину колишніх надходжень: зі 100% до 75% зменшено норматив відрахування на податок з доходів фізичних осіб. За прогнозами, через це території області, порівняно з 2014 роком, недоотримають близько 300 мільйонів гривень. Однак слід мати на увазі, що частина зазначених коштів повернеться у місцеві бюджети у вигляді освітньої та медичної субвенції.
Анжела Анісімова повідомила, що, відповідно до Бюджетного кодексу, відбулося переформатування підходів до формування видаткових повноважень. Вони делегуються виключно на рівень міста обласного значення, районний рівень та рівень територіальних громад, які будуть об’єднані. Щодо умов та принципів такого об’єднання на засіданні дорадчої ради розгорілися гарячі дискусії. Зокрема, чи мають громади самі вирішувати питання про об’єднання, чи їх до цього треба планомірно підштовхувати. А що таке об’єднання – лише питання часу, підтверджує озвучена на засіданні статистика. Стосується вона Кіровоградщини, однак аналогічна ситуація і в багатьох інших регіонах. Мова йде про велику кількість малочисельних сільських рад. Для нашої області це питання особливо актуальне, тому що щільність населення у нашому краї вдвічі менша, ніж в Україні в цілому. Із 403 сільських рад 92 (23%) нараховують до 500 жителів. 255 рад (63%) – до тисячі жителів.
Щодо конкретно розширення видаткових повноважень, то Анжела Анісімова нагадала, що на обласний рівень перейшло фінансування 25 установ ветеринарної медицини, підтримка фізкультурно-спортивних товариств "Спартак", "Україна", "Динамо", які раніше фінансувалися за рахунок Фонду соціального страхування (є сподівання, що в майбутньому ними опікуватиметься бюджет Кіровограда). На рівень районів та міст передано також фінансування двох спеціалізованих медико-санітарних частин (Інгульської та Смолінської шахт) та трьох лікарень Укрзалізниці. Останнє спричинило досить великі проблеми, область шукає варіанти їх вирішення, про що говорив і голова облдержадміністрації Сергій Кузьменко, який взяв участь у засіданні дорадчої ради. Минулого року на утримання цих відомчих медзакладів з державного бюджету було витрачено 44 мільйони гривень. Нині у місцевих бюджетів є можливість передбачити лише 20 мільйонів. Тому, як зазначила Анжела Анісімова, "будемо звертатися до Міністерства охорони здоров’я з проханням дофінасувати ці заклади за рахунок резервних коштів МОЗу".
Ще один значний напрямок видатків, який характерний не для всіх областей України, а лише для п’яти, і в тому числі для Кіровоградської – співфінансування проектів ліквідації підприємств вугільної промисловості. Обласні бюджети мають забезпечити 50% покриття зазначених видатків. У грошовому еквіваленті для Кіровоградщини це складає 70 мільйонів гривень. Такого фінансового ресурсу в області немає, навіть впроваджувана реформа не дає можливості заробити стільки коштів, аби здійснювати подібні видатки.
Анжела Анісімова зупинилася й на ряді проблемних питань, що постали у ході роботи над формуванням бюджетів. Всі ці питання, за її словами, скомпоновані і направлені з пропонованими змінами до центральних органів влади та Адміністрації Президента. Обговорювалися вони і на розширеній нараді у Мінфіні, в якій взяв участь директор департаменту фінансів ОДА Сергій Шеремет.
Областю, зокрема, запропоновані зміни до пункту 20 Бюджетного кодексу, який пропонується викласти в такій редакції: "Зазначені видатки здійснюються за рахунок міжбюджетних трансфертів з районних і міських бюджетів та власних коштів сільських і селищних рад". Відсутність у нинішньому варіанті статті згадки про міський бюджет та власні кошти створює колізії, коли, приміром, зазначений бюджет і хотів би докластися до певної фінансової підтримки шляхом міжбюджетних трансфертів, але не має на те права. Незрозумілим також є позбавлення можливості сільських і селищних рад додавати власно зароблені кошти, якщо передбаченого згори фінансування на ті чи інші потреби не вистачає. Раніше така норма існувала, а нинішнього року зникла. У Міністерстві фінансів та парламентському Комітеті з питань бюджету кажуть, що це прикра помилка, яка буде виправлена.
Щодо власних коштів, то заступник директора департаменту фінансів згадала і про фінансовий ресурс, який є у місцевих бюджетах за підсумками минулого року. У 2015 рік вони увійшли із залишками коштів на рахунках у загальній сумі 143 мільйони гривень. З них 4 мільйони мають міські бюджети міст обласного підпорядкування, 41 мільйон – районні бюджети та близько 100 мільйонів – сільські і селищні бюджети.
У нинішньому році подібне накопичення прогнозувати важко, оскільки у сільських бюджетів забрали надходження податку з доходів фізичних осіб, а прогнози щодо запровадженого натомість акцизного податку з продажу пива, алкогольних напоїв та тютюнових виробів маловтішні.
Це, до речі, одна з причин того, що Кіровоградська облдержадміністрація, як і інші регіони, звернулася до центральних органів влади з пропозицією відновити надання місцевим бюджетам субвенції на ремонт та утримання доріг, з огляду на те, що на рівні цих бюджетів на даний час відсутні джерела фінансування зазначених видатків, а органи самоврядування на селі не в змозі забезпечити ремонт і розвиток доріг за рахунок акцизного податку у зв’язку з практично відсутніми надходженнями.
Для 10 сільських рад області, за прогнозом фінансистів, проблеми будуть ще гострішими: зібраних на їхній території доходів не вистачить навіть на утримання працівників сільрад. Допомагатиме із зарплатою у формі субвенції районний бюджет. Але це ще раз підтверджує, що зміни давно назріли. Як зазначалося на засіданні, ситуацію має змінити майбутній Закон "Про добровільне об’єднання територіальних громад". Нині цей законопроект взято до розгляду Верховною Радою.