Новий формат роботи запроваджено в облдержадміністрації – так, голова ОДА Андрій Ніколаєнко зустрівся із народними депутатами, які представляють інтереси Кіровоградщини у Верховній Раді України. Зовсім нещодавно вони створили групу "Кіровоградщина", яку очолив нардеп Станіслав Березкін. Подібні зустрічі мають відбуватися на постійній основі, не важко здогадатися, яку мету вони несуть – лобіювати інтереси області на рівні центральних органів влади мають і народні депутати, які обиралися по мажоритарних округах області або ж призначені кураторами області від певних політичних парламентських сил. Тим актуальнішою стає ця мета і для парламентської позафракційної депутатської групи "Кіровоградщина". На сьогоднішню розмову до голови облдержадміністрації завітали Станіслав Березкін, Валерій Кальченко, Андрій Табалов, Святослав Ханенко і Володимир Кудря.

На рівні області нещодавно створено свій дорадчий орган – Центр законодавчих ініціатив, який акумулюватиме звернення від громадських організацій, жителів області і після детального аналізу у вигляді законопроектів подаватиметься на розгляд, власне, депутатам до Верховної Ради. З принципами роботи Центру присутніх нардепів познайомив начальник юридичного відділу апарату облдержадміністрації Василь Смаглюк. Таким чином інтереси області в законодавчому плані на рівні регіону представлятиме і Центр законодавчих ініціатив, а вже безпосередньо в парламенті – депутатська група "Кіровоградщина".

Формат сьогоднішньої зустрічі із народними депутатами голова облдержадміністрації охарактеризував як засідання "круглого столу", що апріорі спонукає до вільного діалогу. Схвально ставиться Андрій Ніколаєнко і до створення депутатської парламентської групи "Кіровоградщина".

Коло обговорюваних питань під час 2-годинної розмови було надзвичайно широке – кожен з присутніх народних депутатів виділяв або найбільш важливі, задевнені проблеми для регіону, які варто вирішувати на законодавчому рівні, або ж звертався до вузько галузевих завдань, які сам собі визначав перед виборцями у минулому році.

Андрій Ніколаєнко запропонував присутнім демократичний формат бесіди: по черзі, кожен від фракції.

Андрій Табалов обирався по Кіровоградському мажоритарному округу, тому й розпочав свою мову безпосередньо із проблем обласного центру. Говорив він про дефіцит вільних місць у дитячих садках, очистку Інгулу, облаштування громадських установ станціями доочистки питної води, а також про ремонт спортивної зали машинобудівного технікуму.

Кожне з порушених питань детально прокоментував голова облдержадміністрації.

Добудову третіх поверхів у дитячих садках Кіровограда Андрій Ніколаєнко вважає можливою за умови ґрунтовного експертного аналізу усіх ймовірних ризиків, що може завдати подібне будівництво приміщенням.

Згоден Андрій Ніколаєнко і з виділеною потребою у розчистці русла Інгулу, це питання варто відпрацьовувати на рівні профільного Міністерства.

А от питання оснащення шкіл, лікарень чи дитсадків станціями доочистки води уже відпрацьовують відповідні структурні підрозділи ОДА.

Валерій Кальченко зупинився на більш глобальних питаннях, що важливі в цілому для Кіровоградщини. Це зокрема, завершення будівництва КГЗКОРу. Народний депутат повідомив, що вже завершує роботу над відповідним законопроектом, що має сприяти певним зрушенням у цьому плані. Наполягає Валерій Кальченко і на більш ґрунтовній роботі уряду в питаннях, що пов’язані із видобутком і переробкою урану. Переймається він і питаннями чорнобильських виплат. Іще одне важливе питання, яке озвучив Валерій Кальченко стосується газифікації Гайворона. З цього приводу Андрій Ніколаєнко пояснив, що є одразу кілька можливих шляхів вирішення цієї проблеми, але, як завжди, на остаточне рішення впливає ціна питання. Задорого може обійтися газифікація Гайворона і лише кількох навколишніх сіл від Вінницької області. Більш доречний варіант, що опрацьовується – газифікація усієї західної частини області, в тому числі і Гайворонського району, від Голованівського району. Окрім цього, обласна влада переконує НАК "Нафтогаз" включити Гайворон у плани робіт на перспективу самої компанії.

За найголовніші завдання для себе, як для народного депутата і як для голови депутатської групи "Кіровоградщина", Станіслав Березкін визначає сприяння створенню нових робочих місць і залучення додаткового фінансування для потреб регіону.

Добре обізнаний Станіслав Березкін із нинішніми проблемами українського села, де фермери орендують сотні, а то й тисячі гектарів землі, а в розвиток соціальної інфраструктури не вкладають жодної копійки. Таку ситуацію він вважає неприпустимою.

Що стосується міст, то тут на думку Станіслава Березкіна, варто працювати над зміною цінової політики у встановленні тарифів в частині здешевлення комунальних послуг.

Підтримав позицію народного депутата Станіслава Березкіна і голова облдержадміністрації Андрій Ніколаєнко.

Святослав Ханенко переконаний, що членам депутатської групи "Кіровоградщина" варто активно долучатися до реалізації програми соціально-економічного розвитку регіону. І паралельно бути активними учасниками формування бюджетних видатків на Кіровоградську область.

Окрему увагу він приділив галузі охорони здоров'я, оскільки сам за фахом лікар і є членом профільного комітету Верховної Ради України. З огляду на невтішні показники онкозахворювань в області, він радив розробити і затвердити обласну програму охорони здоров'я. Рекомендував також Святослав Ханенко організувати обласні професійні об'єднання лікарів і медичних сестер, а також пацієнтів. Інші питання, що озвучив Святослав Ханенко, стосувались створення центру паліативної допомоги і хоспісу у Кіровограді, а окрім цього при Центрі законодавчих ініціатив, на його думку, має з'явитися і рада із міжконфесійних відносин.

Андрій Ніколаєнко зауважив, що протягом останніх років область тримувала на окремі напрямки суттєве фінансування, але певна диспропорція у розподілі бюджетних коштів для регіонів є, і участь народних депутатів у цьому процесі, які лобіюватимуть інтереси Кіровоградщини, ним лише вітатиметься.

Що стосується сфери охорони здоров'я, було що розповісти керівникові області і з цього приводу, починаючи від організації протягом 2-х останніх років цілої системи дослідження впливу урану та радону на рівень онкозахворювань в області і закінчуючи безпрецедентним фінансуванням за роки незалежності медичної галузі з державного бюджету, що мало місце бути протягом останніх двох років.

- Медична реформа триває. Але Президент неодноразово піддавав критиці профільне міністерство за якість проваджуваної реформи – думку людей щодо змін не запитують, а вирішують замість них, - зазначив Андрій Ніколаєнко.

Що стосується регіональних питань у медичній сфері, то паралельно із масштабним оновленням матеріально-технічної бази має по-новому працювати і медперсонал, це повинен бути і новий рівень знань, і відповідне ставлення до пацієнтів не як до об’єкту основного доходу. Такою є позиція голови ОДА. "Нині назріла потреба цивілізованого переходу до страхової медицини", - переконаний Андрій Ніколаєнко.

А щодо хоспісу - Андрій Ніколаєнко зауважив, що організаційну роботу розпочато, міська влада Кіровограда визначилася з приміщенням. А обласна – доручила відпрацювати можливість створення закладу такого профілю і в Олександрії.

Оскільки народний депутат Володимир Кудря сам родом із Олександрії, то й порушував питання, які в першу чергу стосуються цього міста. Безумовно, на першому місці – завдання по відродженню буровугільного комплексу. Він відзначив, що знає про певні зрушення в цьому напрямку, окрім цього покладає великі надії у розв’язанні проблеми на підтримку Міністра палива та енергетики України Едуарда Ставицького, який теж родом із Олександрії.

За важливу проблему в межах Олександрії Володимир Кудря виділив зношеність ліфтового господарства. зрозуміло, що дане питання актуальне не лише виключно для Олександрії. Добре відома ця проблема і обласному центру, і Смоліному разом із Малою Вискою, де взагалі всі ліфти зупинені. Вирішувати ці питання необхідно консолідуючи зусилля із місцевою владою, - наголосив Андрій Ніколаєнко.

Як підсумок – розмова вийшла спокійною, виваженою і насиченою різними проблемними темами, які перебувають в полі зору як народних обранців, так і обласної влади. Що ж стосується Центру законодавчих ініціатив при облдержадміністрації - жоден із присутніх народних депутатів не заперечував доречність створення такого дорадчого органу, відтак можна припустити, що кожен із них готовий співпрацювати із Центром, а разом з тим, і брати участь у зустрічах із головою облдержадміністрації.