З приводу даного матеріалу обласна державна адміністрація повідомляє наступне.

ТОВ ВКФ "Велта" була створена у 2000 році і з того часу планомірно вела підготовчі роботи щодо розробки Бирзулівського родовища ільменіту в Новомиргородському районі Кіровоградської області.

У 2000 році компанія отримала спеціальний дозвіл на користування надрами з метою геологічного вивчення родовища. У період із 2001 по 2006 рік підприємство за власні кошти провело детальну розвідку родовища та затвердило запаси у Державній комісії по запасах України. У 2007 році "Велта" отримала спеціальний дозвіл на користування надрами для розробки Бирзулівського родовища ільменіту. Отримання спеціального дозволу погоджено державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Кіровоградській області від 16 січня 2007 року.

Автор статті констатує: "Державні ради усіх рівнів ухвалили рішення про видобуток надр, не провівши навіть громадських слухань". З цього приводу слід зазначити, що чинним законодавством не передбачено проведення громадських слухань для надання погодження для отримання спеціального дозволу на користування надрами.

Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду було надано гірничий відвід від 30 липня 2008 року № 1482 для розробки родовища (відповідно до статті 17 Кодексу України «Про надра» гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин).

У продовж 2007-2009 років компанія здійснила проектування гірничо-збагачувального комбінату та проводила дослідницькі роботи.

На початку 2011 року "Велта" розпочала будівництво підприємства. Причина будівництва у стислі терміни обумовлена посиленим режимом роботи виключно українських підрядників, а також будівництвом відкритого кар’єру, що не передбачає складних робіт.

У грудні 2011 року було введено в експлуатацію І чергу гірничо-збагачувального комбінату з переробки ільменітових пісків потужністю до 1,5 млн.м3/рік. Завдяки відкриттю підприємства було створено 462 робочих місця. Варто відзначити, що середня заробітна плата на підприємстві складає 3700 грн., в той час, як по області середня зарплатня - 2349 грн.

З приводу сплати податків до бюджетів повідомляємо, що відповідно до статті 28 Кодексу України "Про надра", користування надрами є платним. Плата справляється за користування надрами в межах території України, її континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони. Згідно зі статтею 31 кодексу, плата за користування надрами зараховується до державного і місцевих бюджетів згідно з Бюджетним кодексом України. Автор матеріалу наголошує, що "Велта" до районного бюджету за два роки співпраці перерахувала 1,2 млн. грн. Ця інформація не відповідає дійсності. Тільки за 2012 рік до районного бюджету компанія сплатила понад 2 млн. гривень, до Державного бюджету - близько 5,7 млн.грн., до бюджету Коробчинської сільської ради – 1,6 млн.грн.

Стосовно договору про соціальне партнерство, то, повідомляємо, що "Велта" була однією із перших на Кіровоградщині, що уклала подібний договір із обласною державною адміністрацією. Ініціатором подібного партнерства виступила сама компанія. "Велта" сумлінно перераховує 5% коштів від планового чистого прибутку підприємства за попередній рік у розвиток Новомиргородського району.

На сьогодні компанія вже інвестувала в район близько 2 млн. гривень, а це – придбання шкільного автобуса, ремонт дитячого і пологового відділень в центральній районній лікарні, придбання 4 автомобілів для інвалідів ВВВ, спонсорування місцевої футбольної команди тощо. Зокрема, на ремонт пологового відділення профінансовано 740,0 тис. грн. І дитяче відділення відремонтоване не косметично, а ґрунтовно. Не витримує критики й негативна оцінка реконструкції спортивного залу Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка на суму у 2,5 млн. грн. Тепер у цьому спортивному залі тренуються та проводять ігри основні баскетбольні команди Кіровоградщини, також тренуються гімнастки, волейболісти, займаються студенти педагогічного вузу. Лише 2 години на тиждень у залі тренується БК "Кіровоград", президентом якого є очільник компанії "Велта" А.Бродський. Зал відкритий для всіх, він - власність педагогічного університету, надбання усіх вболівальників і прихильників здорового способу життя області.

Соціальний вектор компанії "Велта" підтверджує і той факт, що всі вищезазначені виплати здійснюються працюючим підприємством, що ще не вийшло на повну проекту потужність.

Автор матеріалу говорить про руйнацію доріг у Новомиргороді, до якої нібито причетна "Велта". Але у 2012 році компанія відреагувала на звернення міського голови Новомиргорода і перерахувала підрядникам, визначеним міською владою, 70,0 тис грн. на проведення ремонту центральних вулиць міста (Леніна, Карла Маркса, Маяковського, К.Лібкнехта).

Стосовно низки екологічних проблем, порушених автором у статті, повідомляємо наступне.

Дійсно, будь-яке виробництво, у тому числі й розробка родовищ корисних копалин, створює додаткове техногенне навантаження на територію. Добування корисних копалин кар’єрним способом передбачає проведення розкривних робіт. Іншої технології для добування даної корисної копалини на даний час науковці не винайшли. Зрозуміло, що в районах, де зовсім відсутнє будь-яке виробництво, стан довкілля буде кращим, ніж у регіонах, де ведуться гірничі роботи. Але кошторисно-проектна документація на розробку кар’єру і будівництво гірничо-збагачувального комбінату пройшла необхідну процедуру погодження та отримала позитивні висновки експертизи, у тому числі й екологічної.

Під час проектування фахівці керувалися принципом мінімізації впливу виробництва на навколишнє середовище.

Після проведення розкривних робіт на родовищі, чорноземи розміщено у спеціальних сховищах, що сумлінно охороняються. В подальшому ці чорноземи будуть використані під час рекультивації відпрацьованих ділянок.

Процес збагачення руд відбувається без використання будь-яких хімічних речовин і здійснюється виключно завдяки фізичним властивостям корисних копалин. Повністю виключено стік поверхневих вод з площі кар’єру до русла річки Велика Вись та в малі водостоки.

Авторка статті також говорить про "життєво небезпечний пил" у хвостосховищах ГЗК. Зазначимо, що в технологічному ланцюгові комплексу відсутній процес подрібнення, і компанія не має у наявності навіть обладнання для таких операцій. Після переробки у хвостосховищах залишається чистий пісок, що може бути товарною продукцією. Безпечність цієї сировини підтверджує той факт, що компанія неодноразово на благодійній основі постачала її як для ремонту сільських доріг, так і для потреб районного автодору. Цікаво, що саме піском компанії "Велта" засипано новомиргородський пляж і скарги на його якість не надходили ані до компанії "Велта", ані до місцевої влади...

Звертаючись до проблеми з водними ресурсами району, автор сама зауважує, що будівництво у 70-х роках Кам’янського водосховища призвело до обміління та заболочення основної водної артерії району – річки Велика Вись. Але покладати провину за стан річки на компанію "Велта", що працює у регіоні неповних два роки, недоречно.

Тим паче, розуміючи важливість річки для району, компанія вже на початку квітня розпочне розчищувальні роботи і приведе до ладу роками занедбану Велику Вись. Крім того, повідомляємо, що з метою раціонального використання природних вод підприємство використовує її у замкнутому циклі, що унеможливлює вплив на рівень та чистоту підземних вод у найближчих населених пунктах.

Після подібних публікацій, на жаль, доводиться констатувати, що в умовах, коли Україна наголошує на якнайбільшому сприянні держави новим інвестиціям та ставить завдання перед органами як центральної, так і місцевої влади залучати до співпраці успішний, стабільний та соціально відповідальний бізнес, неповне та упереджене інформування громадськості про діяльність інвесторів на територіях аж ніяк не сприяє покращенню інвестиційного клімату в Україні.