Гаряча телефонна лінія голови Кіровоградської обласної державної адміністрації






Гаряча телефонна лінія голови Кіровоградської обласної державної адміністрації







Перейти на нову версію сайту

«Сто днів керівництва областю» – інтерв’ю голови Кіровоградської обласної державної адміністрації газеті «Народне слово»

Одразу зазначимо, що запитань, які надійшли очільнику регіону від читачів «Народного слова», було чимало. Відповіді на них опублікуємо в наступних номерах. А поки – розмова журналістів газети з першою особою Кіровоградщини.
– Андрію Івановичу, завтра – сто днів з моменту підписання Президентом України указу про ваше призначення на посаду голови ОДА. Що виявилося найважчим? Що – найвідповідальнішим?
– Найважчим, мабуть, було перелаштуватися. Хоч до цього я і обіймав посаду першого заступника голови, все ж коло питань і, насамперед, відповідальності стало ширшим.
Якщо, коли я був першим заступником, поле моєї діяльності обмежувалося конкретними напрямками, то, ставши губернатором, я відповідаю фактично за все, що відбувається у регіоні. Тож, наближаючись до стоденної позначки, скажу: по-іншому оцінюєш усе навколо, по-іншому починаєш поводитися, з’являється інше мислення, більш глобальне, якщо можна так сказати.
Крім того, за ці сто днів пройшло багато серйозних заходів – відбулися неодноразові зустрічі з Президентом та урядом, засідання Ради регіонів і Комітету економічних реформ… Ефект від цих зустрічей і заходів ми очікуємо дуже серйозний. Наприклад, уже сьогодні маємо чітке баченням першого етапу будівництва заводу з виробництва ядерного палива, глава держави підтримав саме нашу ініціативу про створення технопарку в Канатовому… Насправді така підтримка відчувається по багатьох напрямках, що, зрозуміло, не може не надихати.
– Кіровоградщина нині може похвалитися досить сильним лобі в столиці. Наскільки це допомагає вам у роботі?
– Працювати дуже комфортно. З одного боку, є постійна підтримка Сергія Ларіна. Звертаюся до нього з різних питань і завжди отримую допомогу. З іншого – активно підтримує віце-прем’єр-міністр України Олександр Вілкул. Також кіровоградським лобі можна вважати і міністра ЖКГ Геннадія Темника. Остання зустріч з Геннадієм Мездріним так само окреслила дуже хороші перспективи для дорожнього господарства області. Нашим помічником був і залишається перший заступник міністра транспорту Костянтин Єфименко, який свого часу був куратором області і з яким нещодавно відбулася результативна зустріч з питання зупинки в Олександрії швидкісних поїздів «Інтерсіті», які прямують на Київ.
Не забувають область і наші кіровоградські депутати. Станіслав Березкін, Віталій Грушевський, Сергій Кузьменко не тільки активно працюють у своїх виборчих округах, а й приїжджають сюди, пропонують свою допомогу. Приємно, що і з представниками опозиції в особі Валерія Кальченка у нас є точки дотику і робляться кроки в інтересах жителів області. Хочу відзначити досить активну позицію депутата від партії «Свобода» Святослава Ханенка.
Дніпропетровськ, Донецьк, західні області вже давно мають сильне регіональне лобі у Верховній Раді. Тому кожен депутатський голос при вирішенні необхідних для життєдіяльності області питань при внесенні їх до порядку денного в стінах парламенту дуже важливий для нас. У зв’язку з цим у кінці квітня у мене запланована зустріч з депутатами, що представляють Кіровоградщину, і я сподіваюсь, що політичний світогляд не завадить їм об’єднатися для вирішення проблем нашого регіону. Упевнений, свою діяльність потрібно будувати, виходячи з інтересів людей, і тоді вони тебе підтримають.
– Упродовж останніх двох років ми спостерігаємо активний розвиток агросектору Кіровоградщини. Можна відзначити проекти групи компаній «УкрАгроКом» та «Гермес-Трейдинг» – МТК «Петриківське молоко», Шарівський елеватор, Світловодський річковий термінал. На чому нині ви будете робити акцент в розбудові аграрної складової області?
– Безумовно, на реалізації цих проектів. Крім того особливу увагу ми приділятимемо будівництву птахофабрики, яке має намір здійснити компанія «Креатив Груп». Іде повним ходом будівництво овочесховища в Олександрівському районі. Зараз ми активно ведемо переговори і найближчим часом маємо намір відвідати Корею для налагодження більш тісних контактів у сфері овочівництва. Ми звикли вирощувати традиційні для України культури, але сьогодні, використовуючи передові технології, на набагато менших площах, ніж є у нас, можна збирати багаті врожаї культур, які користуються величезним попитом у світі. Та й ще цілий рік. Це не лише вирощування продукції, але і її зберігання, переробка, консервація і т.д. Це нові робочі місця і… зовсім інші гроші порівняно з тими, що дають наші традиційні культури.
Наприклад, Республіка Корея імпортує колосальну кількість сільгосппродукції, зокрема півтора мільйона тонн українського зерна. Уряд Кореї прийняв рішення входити в Україну і розміщувати у нас інвестиції. А ми зі свого боку маємо намір переймати їх ноу-хау в сфері тепличного господарства, крапельного зрошення і таке інше. Наша область легко може вирощувати великі обсяги продукції. Але тепер нам потрібно навчитися вирощувати і продавати саме те, що користується більшим попитом на світових ринках. Не лише кукурудзу, а моркву, цибулю… Потрібно займатися нестандартними культурами. Наприклад, в Японії, Китаї, Кореї черемша є складовою багатьох страв. А наші умови дозволяють виробляти її в промислових обсягах і заробляти немалі гроші. Чому ж не скористатися таким шансом?
Тож ми займаємося і будемо займатися найрізноманітнішими агропроектами – і великими, і малими.
– Який із проектів обласної влади ви вважаєте найбільш стратегічно важливим на найближчі роки?
– Не хочу вибирати якийсь один. Але якщо говорити про сьогоднішній день, то перебуваю під враженням від зустрічі з керівником ДК «Ядерне паливо». На порядку денному зараз стоїть саме будівництво заводу з виробництва ядерного палива. І не тому, що це іміджевий проект для країни в цілому і для нашої області зокрема. Крім величезних інвестицій ми отримаємо вартісну, затребувану в світі продукцію. Це колосальний дохід для бюджетів усіх рівнів та нове, достойне життя для селища Смоліного.
Стратегічною метою для області я також вважаю створення індустріального парку в Канатовому. Наразі ми маємо підтримку Президента та кілька якісних пропозицій від інвесторів, які хотіли б там побудувати свої підприємства.
У зоні особливої уваги – індустріальна частина Світловодська і насамперед відродження його високотехнологічних підприємств.
Головним же соціальним проектом, який ми реалізовуватимемо, буде добудова ДЮЦу в Кіровограді. Давно час перетворити цю недобудову в центрі міста на гордість області.
– Багатьох наших читачів цікавить доля гуманітарних проектів, які були розпочаті Сергієм Ларіним. Наприклад, створення на Фортечних валах культурного центру, Мельгунівський курган.
– Наприклад, проект «Старий Єлисавет», в рамках якого повинен бути створений Фортечний музейний комплекс, дуже перспективний. Але питання тут в іншому – у виконавцях. Можна було б забрати проект на рівень обласної влади, але, думаю, це буде неправильно. Його має реалізувати міська влада. Саме вона повинна займатися зведенням комплексу, а не роздавати землю на території фортеці. Ми з Олександром Саінсусом неодноразово радились з цього приводу. Зараз розробляється концепція майбутнього туристичного комплексу на базі корпусів лікарні. Але потрібно вирішити проблему фінансування добудови 4-ї лікарні, щоб перевести туди колектив 1-ї міськлікарні.
Що ж стосується Мельгунівського кургану, сам по собі цей пам’ятник археології безумовно гідний уваги як фахівців, так і громадськості. Але реалізація проекту виключно в тому вигляді, який зараз пропонується, виходячи з досвіду, матиме приблизно такий ефект: двічі на рік – на День незалежності й ще один, який визначиться потім, – до кургану приїжджатимуть люди. За тиждень до цього голові району, а він – своїм підлеглим, буде ставитися завдання викосити траву, прибрати, побілити і так далі. Гості сфотографуються на фоні Мельгунівського кургану і поїдуть до наступного року. До речі, на цю тему є анекдот. Сидить українець на горі, його запитують:
– Ти чого нічого не робиш?
– Не хочу.
– А що ти хочеш?
– Хочу пишатися.
Так-от, щоб було чим пишатися, будь-який культурний об’єкт повинен жити своїм життям. А для цього, як, наприклад, у нашому випадку, крім самого кургану повинна бути належна інфраструктура.
За кордоном біля туристичних об’єктів є парковки, вбиральні, відбувається продаж місцевих страв та сувенірної продукції, до пам’ятки прокладена хороша дорога… А у нас як? Побудували церкву в Розумівці. Парковки там немає. Щоб перекусити, потрібно їхати на межу Кіровоградської і Черкаської областей. Музей є, але він завжди закритий. Туалет побудували, але він теж закритий, і ключ у голови сільради. А чому він у голови? Тому що відкрили туалет і люди ним скористалися. А навіщо ж тоді його будували?!
Тож, маючи і відкриваючи нові культурні, архітектурні, археологічні пам’ятки, потрібно навколо них створювати інфраструктуру, щоб люди могли приїхати, отримати весь комплекс послуг, позитивні емоції, зробити все, щоб вони захотіли сюди ще раз повернутися.
– 10 соціальних ініціатив губернатора Ларіна: «Світла Кіровоградщина», «Шкільна парта», «Шкільний автобус»... Які з них активно підтримує губернатор Ніколаєнко?
– Ніколаєнко підтримує всі ініціативи, адже це не декларації, а реальний план дій по кожному напрямку. Утім ви не згадали, напевно, найголовнішу – «Гарячу лінію». Хоча я знаю чому – вона настільки на слуху, настільки активно модернізується, що вийшла за рамки соціальної ініціативи.
Всі ініціативи поступово реалізуються, і ми тримаємо їх на контролі. Важливіше інше – наші ініціативи отримали своє продовження на загальнонаціональному рівні. Очевидно, до цього свою руку доклав і Сергій Миколайович. Ми із задоволенням спостерігаємо, що сьогодні проекти «Шкільна парта», «Шкільний автобус», «Світла Кіровоградщина», «Гаряча лінія» кореспондуються на всю країну.
– Нам би хотілося в цьому інтерв’ю познайомити читачів з вами як із звичайною людиною. Що ви любите слухати, читати, дивитися, чим займаєтеся у вільний від роботи час?
– Музику я люблю різну, за винятком важкого року та відвертої попси. Я прихильник російських груп «ДДТ», «Аквариум», «БИ-2», з іноземних слухаю U2, Scorpions, а серед українських мені подобаються, наприклад, окремі пісні «ВВ», Кузьми, «ТІКа», раннього Вакарчука. Загалом, залежно від стану душі, напевно, всі люди слухають різну музику. Я не виняток.
Якщо говорити про літературу, на різних етапах життя я читав різні книги. В дитинстві, наприклад, захоплювався фентезі. Зараз, на жаль, часу на читання катастрофічно не вистачає. Мені подарували «Сінгапурську історію» – мемуари відомого політика Лі Куан Ю. Дуже хочу її прочитати, але доводиться приділяти увагу фаховій літературі, тим книгам, які часто любив цитувати Сергій Миколайович: «Як вціліти серед акул», «Креативне місто» та інші.
Щодо кіно: найбільше враження на мене свого часу справив «Форест Гамп», багато разів його переглядав. З останнього, що вдалося подивитися, – «Области тьмы». А взагалі люблю класику радянського кіно. Нещодавно у вечірньому ефірі демонстрували «Іван Васильович змінює професію». Я посадив поруч доньку, пояснив їй, у чому суть, і ми разом із задоволенням подивилися фільм. Практично напам’ять знаю «Собаче серце». Напевно, це мій найулюбленіший радянський фільм. На роботі часто доводиться цитувати слова з цієї стрічки про розруху в головах...
– Ви згадали про доньку. Усі батьки пам’ятають багато смішних, дотепних фраз своїх малюків. Що згадуєте ви в родині з перлів доньки?
– Коли їй було роки три, ми якось пішли у гості до друзів. У них теж була маленька дівчинка. Все було чудово, але прийшов час повертатися додому, чого донька ніяк не хотіла. І коли ми сіли в машину, вона ображено заявила: «Ви зламали мені життя». Якби не такі моменти, напевно, життя було б нецікавим.
– Ви зайняті з ранку до пізнього вечора, і зовсім небагато часу залишається на сім’ю. Як ви організовуєте дозвілля родини? Або вона організовує його вам?
– Намагаюся усіма можливими силами. Нещодавно був у справах у Києві, узяв сім’ю, спеціально запланував вікно між зустрічами, щоб ми усі разом вболівали за нашу кіровоградську жіночу баскетбольну команду. Це був феєрверк емоцій!
– Збираєтесь ввечері за сімейним столом, обговорюєте робочий день? Чим вас дружина балує?
– Звичайно, обговорюємо день. А щодо другого запитання – дружині зі мною пощастило, я невибаглива в їжі людина. Сам, якщо буду дуже голодний, можу хіба що посмажити собі яєчню.Андрій Ніколаєнко: Президент України ставить завдання популяризувати серед молоді активні заняття спортом, ведення здорового способу життя



 Газета "Народне слово"
від 18.04.2013 р.
     

Маєте проблеми зору?
Оберіть зручний формат:

  A-   A   A+


krm.pdf
АНОНСИ

АКТУАЛЬНО
ГРОМАДЯНАМ

КОНКУРСИ НА ВАКАНТНІ ПОСАДИ
Прозорість і підзвітність











©Кіровоградська обласна державна адміністрація. Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International.