Питання мінімізації негативного впливу на населення від видобутку урану є стратегічним завданням влади у найближчі роки
Саме так зазначив заступник голови облдержадміністрації Богдан Андрющенко під час сьогоднішньої наради, присвяченої вивченню впливу уранодобувних підприємств області на здоров’я населення та оточуюче середовище, у якій взяли участь керівники уранодобувних підприємств області, структурних підрозділів облдержадміністрації, науковці.
Звертаючись до учасників наради, Богдан Андрющенко зазначив, що голова облдержадміністрації Сергій Ларін, враховуючи, що Кіровоградщина є одним із лідерів видобутку уранової руди у країні, поставив завдання визначити ризики, які виникають у процесі діяльності урановидобувних підприємств та відповідно відпрацювати дієві алгоритми, спрямовані на мінімізацію негативного впливу урану на здоров’я населення та оточуюче середовище.
– Зважаючи, що уранодобувна галузь є провідною та бюджетоутворюючою, і відіграватиме надалі ключову роль в економіці області, виникає необхідність у здійсненні постійного та системного наукового моніторингу стосовно тих ризиків, які існують для жителів територій, які проживають у безпосередній близькості від уранодобувних підприємств. Можливо, мова йтиме про створення вже найближчим часом спеціальної наукової мережі, яка здійснюватиме радіологічний моніторинг на території області та відпрацьовуватиме відповідні заходи, спрямовані на мінімізацію впливу урану, – зазначив Богдан Андрющенко.
Учасниками наради неодноразово піднімалося питання: - Кіровоградщина є одним з регіонів, де поширені онкологічні захворювання серед населення. Чи існує безпосередній зв’язок між цією сумною статистикою та видобутком урану на території області, або ж на зростання кількості онкохворих впливають інші чинники?
Науковці, зважаючи на результати досліджень, проведених на території області, визнали, що ті системи безпеки, зокрема системи фільтрації шахтних вод та повітря, які діють на уранодобувних підприємствах області, фактично зводять нанівець негативний вплив уранових шахт на оточуюче середовище. Адже заміри, які було проведено на території підприємств, ще раз засвідчили, що рівень радіації біля шахт фактично не перевищує природній радіаційний фон, який в силу природних умов області є дещо вищим, ніж в цілому в країні. Крім того, статистика онкологічних захворювань в області свідчить, що злоякісні захворювання шлунку та інших внутрішніх органів, особливо серед жіночого населення, значно перевищують онкологію дихальних шляхів. Серед негативних чинників, які впливають на поширення онкозахворювань, науковці визначили підвищений природній радіаційний фон, погане харчування та недоброякісну воду, шкідливі звички, неправильний спосіб життя. У той же час вони зазначили, що значно більшу небезпеку для жителів області представляють не уранові шахти, а газ радон, який має властивість накопичуватися у підвальних та житлових приміщеннях.
Дослідження, проведенні на шахтах «Смолінська» та «Інгульська» засвідчили, що вміст радону у приміщеннях, розташованих у безпосередній близькості від підприємств є значно нижчим ніж на тих територіях де видобуток урану ніколи не проводився. Вміст звичайних радіонуклідів на території шахт не перевищує встановлені нормативи радіологічної безпеки, вода, яка подається із шахт на поверхню, також проходить декілька ступенів очистки і знаходиться у межах норми.
На уранодобувних шахтах також запроваджуються новітні технології, які зменшують техногенний вплив на оточуюче середовище, удосконалюється процес проведення буровибухових робіт. Підготовлено до введення в дію сучасний комплекс «Інгул», який здійснюватиме сортування та нейтралізацію відпрацьованих шахтних матеріалів.
Радник голови облдержадміністрації Микола Сухомлин зазначив, що проблема негативного впливу радону залишається для області досить серйозною і потребує запровадження протирадонових заходів, зокрема, проведення комплексної реконструкції вентиляційних систем у багатоквартирних житлових будинках, насамперед у старому житловому фонді, ізоляцію підлог сучасними ізоляційними матеріалами, проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення, що за висновками науковців може зменшити негативний вплив радону на здоров’я людей на 15-20%.