Чи не найголовнішою подією у програмі вчорашньої поїздки Сергія Ларіна до Новоукраїнського району було відкриття хлібопереробного підприємства "Новоукраїнське" ЗАТ НВП "Радій", або простіше кажучи, звичайного елеватора. Хоча слово "звичайний" тут буде, певно, не зовсім доречним. Адже мало того, що потужності цього підприємства дозволяють зарахувати його до одного з найбільших в області, і обладнане воно, звісно ж, за останнім словом техніки у цій сфері, проте найважливішою деталлю, що свідчить про його небуденність є те, що усе електронне начиння для елеватора виготовлено не просто на вітчизняному підприємстві, а на кіровоградському НВП "Радій". Воно й не дивно, адже "Радію", який створює системи безпеки для атомних електростанцій, впоратися із електронікою для елеватора, напевне, було заввиграшки.

Опісля урочистого відкриття Сергій Ларін оглянув потужності виробництва. Хоча це досить голосно звучить, бо ж насправді, у затишній, не дуже великій кімнаті - лише один працівник, сидячи перед моніторами двох комп’ютерів, успішно керує виробничим процесом, натискаючи відповідні клавіші і слідкуючи за двома "плазмами" , що відображають хід наповнення тієї чи іншої чаші елеватора зерном. Здавалося б, виробничі потужності елеватора, що дозволяють зберігати 100 тисяч тонн зерна, ставлять певні вимоги, зокрема, у значній кількості працівників. Але сучасні технології дозволяють мінімізувати участь людини у загальній роботі підприємства. Загалом при остаточній реалізації проекту, адже завершено лише першу чергу робіт, буде створено додатково 80 робочих місць. Звісно, це не так і багато робочих місць, як того бажалося б районній чи обласній владі, але сам Сергій Ларін зауважив, що впровадження новітніх технологій, зорієнтованих на автоматизацію виробничих процесів, у роботу підприємств такого типу – це вимога часу, це додержання світових стандартів, що в результаті забезпечує конкурентоспроможність вітчизняної продукції на міжнародному ринку.

У розмові із Євгеном Бахмачем, головою наглядової ради ЗАТ НВП "Радій", Сергій Ларін порушив чимало актуальних тем із життя як області, так і країни в цілому. Зокрема, Сергій Ларін згадав про дві наради, що відбулися цього тижня в обласному центрі за участі голови парламентського комітету з питань аграрної політики та земельних відносин Григорія Калетніка, в центрі уваги яких було обговорення законопроекту про ринок земель. Чимало кіровоградських фермерів вносили за пропозицію до законопроекту вимогу суттєво обмежити права потужних агрохолдингів, як майбутніх учасників ринку землі. Позиція керівника області у цьому питанні не настільки категорична. Він навів приклад господарювання одного із одноосібників області, який маючи в обробітку 300 з лишком гектарів землі, до бюджету селища, в межах якого і знаходиться ця земля, вніс 50 гривень. "Не 50 тисяч, а лише 50 – гривень", - наголосив Сергій Ларін. Логічним стає питання про можливості підтримки місцевої соціальної сфери з боку цього фермера. Певно, що вони є досить обмеженими. До того ж, і урожайність у цього господаря в рази менша від середньої по району. "Таке господарство не в змозі ані конкурувати із тими підприємствами, що мають більш потужні ресурси, ані вкладати значні кошти у розвиток соціальної сфери, як це роблять останні", - підкреслив Сергій Ларін. "У землі повинен бути як ефективний власник, так і господар, який буде спроможний платити гідну заробітну плату людям і підтримувати розвиток територій", - переконаний Сергій Ларін. Євген Бахмач додав, що сільське господарство багатьох країн Європи взагалі збиткове, і виграє лиш завдяки дотацій із державного бюджету. Відтак, на його думку, і в Україні варто запровадити підтримку на державному рівні дрібних фермерських господарств. З чим не міг не погодитися і Сергій Ларін.

Обговорили Сергій Ларін із Євгеном Бахмачем використання енергозберігаючих технологій, що набуває все більших обертів на території області. Сергій Ларін поділився враженнями від побачених теплових насосів та ефективності їхньої роботи у фермерському господарстві "Омельяненко". При цьому він зауважив, що й Уряд підтримує ідею використання цієї системи для обігріву закладів соціальної сфери - в одній зі шкіл Києва вже проведено відповідні роботи із переобладнання опалювальної системи. Розповів Сергій Ларін і про рішення керівництва обласного онкодиспансеру перевести заклад на опалення за допомогою тріски, адже за попередніми розрахунками такий крок дозволить зекономити близько півмільйона гривень бюджетних коштів за рік. А ще є вже кілька районів, Олександрівський та Новомиргородський, які від газу переходять на котельні, що працюватимуть на дровах. За словами Євгена Бахмача, він, як керівник потужного підприємства, уже давно високо оцінив можливості альтернативних джерел енергії, про що свідчить відкрита лінія з виготовлення пілет у Новоукраїнці. До того ж, і у роботі новозбудованого елеватора також враховано використання пілет, як власне, економічно вигідне джерело енергії.

"У жителів області має бути вибір – опалювати свої будинки дорогим газом, чи встановити теплові насоси, що теж задоволення не з дешевих, але ж надалі з їхнім використанням затрати будуть мінімальні, або ж взагалі обрати пілети", - наголосив Сергій Ларін.