Сергій Ларін: Впровадження земельної реформи дозволить створити цивілізований ринок землі
Саме так зазначив голова обласної державної адміністрації Сергій Ларін під час семінару-наради, присвяченого обговоренню ключових положень законопроекту «Про ринок земель», під егідою Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин.
– Ні для кого не секрет, що внаслідок відсутності відповідної законодавчої бази та корупційних діянь деяких, не чесних на руку чиновників, тривалий час квітне «чорний» ринок землі. Відповідно, бюджет не доотримує великі суми надходжень, що перешкоджає подальшому розвитку аграрного сектора, соціальному та економічному піднесенню територій. Але із прийняттям Закону «Про ринок земель», ці перешкоди мають бути остаточно усунуті. – Хочу вкотре наголосити, що це питання стратегічного значення, і для подальшого розвитку країни є вкрай важливим. Підтвердженням тому є те, що жодна нарада, яка проходить під керівництвом Президента України Віктора Федоровича Януковича, не обходиться без його пильної уваги до питання реалізації земельної реформи.
Як зазначив голова Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Григорій Калетнік, реформа покликана захистити, насамперед, інтереси вітчизняного сільгоспвиробника. Відповідно до законопроекту право на купівлю земель сільськогосподарського призначення матимуть виключно фізичні особи, які є громадянами України, фермерські господарства і безпосередньо держава, насамперед органи місцевого самоврядування. Іноземці до купівлі землі допущені не будуть. Це питання національної безпеки нашої держави, це головна вимога українських аграріїв, яка була врахована при розробці законопроекту і яка має захистити їх інтереси.
– Досить прийнятним є принцип, який сповідують у Франції: – землю має купити не той, хто може її скупити, а той, хто буде її обробляти. Тобто необхідно стимулювати вітчизняний аграрний сектор та захистити інтереси національного сільгоспвиробника, – зазначив заступник голови Держземагентства України Микола Калюжний.
Із впровадженням реформи селянам відкриються значно ширші горизонти реалізації їх конституційного права власності на землю, права вільно розпоряджатися своїм майном. А для покупця ринок буде чітко регламентований та жорстко контролюватиметься державою. Скасування мораторію дасть селянину змогу не лише продавати землю, а й здійснювати ще низку інших операцій: дарувати та обмінювати її, заставляти в банк для отримання кредитів на розвиток агробізнесу.
Прогнозується, що у перший же рік реформи на продаж буде виставлено до 12% (2,7 млн. га) земель сільськогосподарського призначення.
У той же час Микола Калюжний порадив селянам – власникам земельних паїв не поспішати їх продавати, адже на сьогоднішній день, за оцінками експертів, українська земля недооцінена мінімум у 15 разів.
Очікується, що у перший рік скасування мораторію вартість української землі встановиться на рівні 500 доларів США за гектар. – Для підтвердження хочу навести приклад сусідньої Угорщини, де у перший рік земельної реформи вартість землі становила лише 1 тисячу доларів, а через 6 років зросла до 6 тисяч євро за 1 гектар, – відзначив Микола Калюжний.
Голова обласної асоціації сільгоспвиробників Анатолій Кузьменко, який очолює успішний агрохолдінг – групу компаній Украгроком – у своєму виступі стосовно окремих положень пропонованого проекту Закону слушно зауважив, що потужні аграрні формування, що зареєстровані в Україні, не можна обмежувати в правах, адже саме вони є основою соціального розвитку територій, на яких працюють, і Украгроком, як ніхто інший щоденною своєю роботою доводить цей факт, і не лише в Олександрівському районі. – Якщо холдінг береться за проекти, які є поодинокими навіть у державі, то підприємству необхідно господарювати на солідних землях. Аби обійти одну корову – на неї необхідно «виділити» гектар землі. А якщо господарство має потужний цукрозавод, то, аби він успішно працював і мав сировину, землі навколо має бути не менше 70 тис. га. Лише потужний виробник дбає про сучасну техніку і якісний обробіток землі, а це на сьогоднішній день найважливіше питання у сільському господарстві, – наголосив Анатолій Кузьменко.
Керівник із великим стажем Федір Згривець теж долучився до активного обговорення проекту майбутнього закону, зауваживши, що кожен розділ закону, як молода крига, має бути прозорою і дуже тонкою матерією.
Закон має враховувати інтереси одноосібників, бо це – робочі місця на селі, але має підвищити монетарне навантаження на кожен гектар землі і частина таких коштів, можливо, один відсоток, має залишатися у бюджеті території, тоді місцеві громади матимуть солідний ресурс на розвиток і утримання соціальної сфери і не ходитимуть на поклон до фермера за банкою фарби, або з проханням дати кошти на дитсадок чи якийсь ліхтар. В європейських країнах навпаки – фермеру допомагає держава.
Учасники семінару висловили чимало слушних пропозицій стосовно зняття усіляких чиновницьких перешкод під час оформлення спадщини на землю.
Підсумовуючи нараду, Григорій Калетнік констатував, що від кіровоградських фермерів та учасників семінару надійшло чимало конструктивних пропозицій, які Комітет Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин обов’язково використає при доопрацюванні законопроекту.