У селі Підвисокому Новоархангельського району відбулася науково-практична конференція
70 років тому на кіровоградській землі сталася трагедія, пов’язана із загибеллю на території урочища "Зелена Брама" бійців 6-ї та 12-ї об’єднаних армій Південно-західного фронту під командуванням генерал-майора Павла Понєдєліна, відома в історії як "Уманський котел".
Саме з цієї нагоди в селі Підвисокому, яке у серпні 1941 року було епіцентром кривавої битви, відбулася науково-практична конференція за участі представників місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, знаних вітчизняних та закордонних науковців, істориків, краєзнавців, громадськості та нащадків героїв Зеленої Брами.
Ділячись власними дослідженнями з даної тематики, учасники конференції провели своєрідний екскурс в ті тривожні часи, коли країна здригнулася від навали фашистського агресора. Дослідники у деталях розповідали про перипетії запеклого бою 6-ї та 12-ї об’єднаних армій, окремих частин Південного фронту, прикордонних загонів Народного комісаріату внутрішніх справ з ворогом, а також про долі окремих солдатів, командного складу армій та подвиги військових лікарів.
Свою думку про значення в історії битви у Зеленій Брамі висловив радник голови облдержадміністрації Микола Сухомлин. За його словами, подвиг бійців та командирів "групи Понєдєліна" був дійсно жертовним. Адже внаслідок прорахунків головного військового командування Червоної Армії та вищого політичного керівництва СРСР, бійці та командири групи Понєдєліна, знекровлені у прикордонних боях, іще протягом тижня (з 1 по 8 серпня 1941 року) без регулярного постачання боєприпасами, пальним, продовольством, вели запеклі бої у межиріччі Синюхи та Ятрані, намагаючись прорвати подвійне вороже кільце. Він відзначив, що ціною власного життя відважні бійці 6-ї та 12-ї армій прикували до себе відбірні піхотні, танкові та моторизовані німецькі дивізії, перекривши їм дорогу до індустріальних районів Придніпров’я та Донбасу. На жаль, в нерівній битві оточення завершилося поразкою, великою кров'ю, тисячами загиблих і полонених. За словами Миколи Сухомлина, саме з цієї причини радянська історіографія довго замовчувала героїчний подвиг "групи Понєдєліна".
Микола Сухомлин зауважив, що лише завдяки учаснику тих подій, фронтовому кореспонденту армійської газети, поету Євгену Долматовському вдалося зняти завісу мовчання навколо трагедії та звитяги об’єднаних радянських армій. Його книга "Зелена Брама" довгий час була єдиним джерелом історичної правди про трагічні сторінки кривавих боїв на кіровоградській землі наприкінці липня - початку серпня 1941 року. Згодом велику роботу по збору матеріалів зробив місцевий учитель-краєзнавець Дмитро Фартушняк, який створив у селі музей, де діє тематична експозиція. Чималий внесок у нагромадження фактичних матеріалів про героїв "Зеленої Брами" зробили Євген Серебряков та уродженець с. Кримки Миколаївської області Микола Ковальчук. Сьогодні ж їх роботу продовжують науковці і краєзнавці у багатьох куточках колишнього Радянського Союзу.
Микола Сухомлин також відзначив вагомий внесок у справі встановлення невідомих імен та військових поховань, пов’язаних з історією 70-ї давності, пошукових загонів "Зелена Брама", "Зірка" та "Пам'ять".
- Сподіваємося, що проведення науково-практичної конференції сприятиме активізації роботи науковців та об'єднанню зусиль у висвітленні ще невідомих сторінок та персоналій, - зазначив у своєму виступі радник голови облдержадміністрації.
Чимало щемних спогадів про своїх батьків та дідів прозвучало від нащадків учасників трагічної битви серпня 1941 року. Серед них: син начальника штабу 218-го стрілецького полку 80-ї стрілецької дивізії капітана Єлецького І.С. – керівник програми "Зелена Брама" Українського благодійного фонду "Пам'ять" Віктор Єлецький та син молодшого сержанта 12-го окремого батальйону зв’язку 44-ї гірсько-стрілецької дивізії Івана Сибірцева – заступник генерального директора ЗАТ "Креатив" Василь Сибірцев. З метою збереження пам'яті про свого діда бійця-розвідника 58-ї гірсько-стрілецької дивізії Василя Ротаря та історичної памяті про війну одесит Вадим Тодоров створив відповідний тематичний веб-сайт – "Зелена Брама. 1941".
Були також серед учасників конференції російські дослідники історичної правди Великої Вітчизняної війни - московський історик-архівіст Дмитро Сурков, який повідав про окремі персоналії командного складу 6-ї та 12-ї армій, та проректор Єкатеринбурзького федерального університету Олег Нуждін, який презентував присутнім свою книгу "Хроніки трагедії" (Штурм с. Підвисокого 7-8 серпня 1941 року).
Про окремі фрагменти із поєдинку у Зеленій Брамі розповіли кіровоградські дослідники та науковці – Василь Даценко (про подвиг військових лікарів), Олександр Чорний (про командарма Понєдєліна П.Г. у спогадах учасників трагічних подій), Лариса Гайда (про вчителя-краєзнавця Фартушняка Д.І.), Олександр Кротов (про Зелену Браму у літературно-художніх творах). Про окремі аспекти Київської оборонної операції на прикладі Зеленої Брами проінформував аспірант Національної академії оборони України Юрій Фасольняк.
Учасники науково-практичної конференції були єдиної думки - пам'ять про тих, хто зустрів війну на кордоні, так і не побачив Перемоги, не згасає і не повинна ніколи згаснути. Свої думки і побажання вони узагальнили у відповідній резолюції.
Після пленарного засідання учасники заходу вшанували пам'ять полеглих у запеклих боях у роки Великої Вітчизняної війни покладанням вінків та квітів до братської могили та меморіалу в с. Підвисоке.