Зустріч із журналістами та запис телевізійної програми для обласного телебачення, яку зможуть побачити всі глядачі каналу «Кіровоград», пройшли у приміщенні обласного загальноосвітнього навчально-виховного комплексу гуманітарно-естетичного профілю. Саме тут, у гімназії-інтернаті-школі мистецтв тільки-но відкрився новий навчальний корпус. Вітаючи журналістів, губернатор Сергій Ларін нагадав, що на цій посаді він працює всього дев’ять місяців, але цей термін достатній для народження як дітей, так і проектів, ідей та стратегій. Більше того – навіть для втілення окремих у реальне життя.

«Я був більше трьох скликань нардепом, практично чистим політиком. Тому з перших днів керівництва регіоном, знаючи і оцінивши поближче ресурсні можливості території, наявний стан економіки мені стало зрозуміло, що необхідно найперше освіжити ставлення до області всередині самої Кіровоградщини. Якщо все життя плакати, що ми депресивні, дотаційні і провінційні, нам і «подавати» припинять», - переконаний Сергій Миколайович. Тому поряд із закликом зашити усім чиновникам кишені, він публічно заявив: «Кіровоградщина – не депресивний регіон!».

«В області ми почали ревізувати базові програми соціально-економічного розвитку територій та фаховий склад спеціалістів, які їх виконують. А ще, і, можливо, це найголовніше – ми взялися за створення нової за філософією програми розвитку області, маю на увазі проект «Центральний регіон-2015», - нагадав Сергій Ларін. За його словами, суттєво оновленій команді на Кіровоградщині довелося одночасно вирішувати низку серйозних речей, за які влада відповідає головою перед жителями області, перед Президентом та Урядом. Це і утримувати економіку, і долати різного роду перешкоди в організаційному плані, і готуватися до серйозного виборчого процесу у новому форматі. Нарешті, перебудовуватися на марші, щоб довести людям, чого ми варті.

«Мій головний висновок за підсумками цього року – це формування єдиної, консолідованої команди, міцної вертикалі влади від Президента – до голови сільради. Усім кажу і сьогодні повторю: нам із радами, із депутатами, із мерами ділити нічого – ні землю, ні заводи, ні "пароходи". Ми ділимо спільну відповідальність за область» - підкреслив губернатор. За його словами вже сьогодні область завершує рік, по кількох ключових показниках, у першій п’ятірці, а то й вище. Наприклад, галузь машинобудування має приріст виробництва, порівняно із 2009 роком – майже 50%.

«Що за цими цифрами? Робочі місця, виплачені зарплати, кошти у бюджет, торгівля за межі області і країни. Економіка оживає. Так само, які і переробна галузь. Діє такий ключовий фактор програми «Центральний регіон – 2015», як перетворення області із суто сировинної на регіон глибокої переробки сировини», - сказав Сергій Ларін. За його словами, у цих показниках такі наші відомі виробники як "Креатив" і вся група заводів, "Ятрань", ВКіК, продукцію якого він бачив у закарпатському магазині, "Паляниця", "Ласка", "Кіровоградолія" та "Культурний гриб". На Кіровоградщині суттєво виросло виробництво цукру – на 30%, а працюють досі лише два заводи. Тож, у наступному році буде запущено іще два – буде й результат кращим. Губернатор не перераховував усі напрямки – легку, харчову, хімічну чи деревообробну промисловість, але він знає, що всі вони завершать рік із порівняльним плюсом. Окрему увагу він приділив і темі розвитку сільського господарства, яке Президент України під час перебування на Кіровоградщині визначив як ключове для області.

«Рік для селян був не з кращих. Ви самі це знаєте. Але ми маємо 2,5 мільйона тонн зерна, у нас є достатній запас хліба. Ми збудували два нові потужні елеватори. До кінця року ми матимемо обсяги виробництва валової сільськогосподарської продукції на рівні 3,76 мільярда гривень – і це більше 2009 року!» - заявив голова адміністрації. За словами Сергія Миколайовича, за рейтингом МінАПК область займає третє місце у державі. Нарощено виробництво яєць і м’яса, будуються два потужні свинокомплекси, працює проект «Купуй кіровоградське!», в якому задіяно вже 60 місцевих підприємств. Працюють сім соціальних магазинів і сорок один соціальний відділ.

«У рамках тільки цієї акції ми провели 464 ярмарки по всій області. Обсяг роздрібної торгівлі у 2010 році очікується майже у дев’ять мільярдів гривень, і за цим показником область стабільно тримає 2-4 позицію у державі. Тобто, владі вдалося втримати цінову ситуацію і у подальшому продовжуватиметься мотивація місцевого товаровиробника через Меморандуми із торгівлею та аптекарськими закладами, щоб захистити жителів від надмірних підвищень цін» - нагадав Сергій Ларін і додав, що владна команда йде назустріч усім, хто готовий працювати на користь області.

«Ми говоримо бізнесу: будуйте, створюйте виробництво, торгуйте, але будьте соціально відповідальними. Двері ваших офісів, заводів та маркетів мають бути відчиненими, коли вас просять допомогти місцевій школі чи лікарні. Беріть участь в облаштуванні того населеного пункту, де ви працюєте, і місцеві жителі вас за це поважатимуть» - звернувся Сергій Миколайович до підприємців. Також, за словами голови адміністрації, Президент націлює всіх не сподіватися тільки на бюджет, а шукати різні, нестандартні шляхи залучення коштів. Губернатор теж вітає кожен крок керівників районів, коли вони починають будувати дорогу до села, вручати ветеранам-інвалідам війни автотранспорт чи освітлювати сільські вулиці разом із місцевим бізнесом.

«Для кого все це робиться? Не для влади, а для місцевої громади! Навіть, якщо в області зростатиме рівень промислового, аграрного виробництва, навіть, якщо ми здолаємо найганебніше явище – борги із заробітної плати, навіть за таких умов, якщо ми не почнемо серйозно рухатися у плані покращення якості життя людей, повторюю якості, комфортності, копійка ціна нашим успіхам!» - переконаний Сергій Ларін. Він нагадав, що протягом останнього місяця на усіх центральних телеканалах України з’явилися сюжети про зникаючі села, і хоча ця проблема не сьогоднішня і не вчорашня, але села зникатимуть і люди тікатимуть звідтіля, якщо не зміниться самий принцип облаштування людського життя і побуту.

«Україна і Кіровоградщина сильна селом. Тому завдання усіх наших програм одне – за будь-яку ціну зробити так, щоб дати людям у селі роботу, житло, тепло, комунальну і соціальну інфраструктуру», - підкреслив голова адміністрації. Він вважає, що Кіровоградщина має бути інвестиційнозручною територією, щоб не просто залишатися на мапі географічним центром України, але дійсно стати «центровими». На його думку, «дорогу осилит идущий», і Сергій Ларін закликає всіх рухатися по новій дорозі впевнено, із бажанням працювати в одній команді на позитивний результат, на благо людей та розвиток області.

Далі голова адміністрації відповідав на питання, перше з яких було від редактора газети «Народне слово» Валентини Бажан: - Програму «Центральний регіон-2015» можна по праву вважати першою народною програмою, оскільки вона створювалася людьми і для людей, з урахуванням найдрібніших проблем кожного населеного пункту. Ідея створити такий масштабний і поетапний проект – командна чи має конкретного автора?

Сергій Ларін: Коли вже є такий солідний шматок роботи, який, як на кокон, намотав тисячі ідей, пропозицій, напрацювань, повірте, не важливо, хто перший сказав "треба". Важливо, що наша команда зуміла об’єднати, згуртувати сотні фахівців, чиновників, тисячі простих людей навколо ясної і чіткої мети – створити програму власного розвитку, майбутнього, яка має покращити життя, якість життя простої людини, яка має на меті якісний прорив цілої області, центральної території держави. Для мене головне у всіх цих проектах не лише практичний результат, а пробудження у кіровоградців справжнього почуття місцевого патріотизму. Що це таке? Це – колосальний генератор усього нового і прогресивного. Патріотизм – це коли наші діти, вивчившись в інших містах, повертаються у рідну область, коли товаровиробники розвивають місцеві ресурси. Тому «Центральний регіон-2015» – це наша спільна стратегія, спільна народна програма. Спільна у тому числі із засобами масової інформації.

Але автора ідеї я назову – це нинішній перший заступник голови обласної ради Олександр Шаталов. Йому належить ідея цього проекту.

Друге питання поставив редактор газети «Діалог» Анатолій Безтака: - У якій мірі розвиток молочної галузі в регіоні може стати бюджетонаповнюючим фактором. Іншими словами: молочна галузь – це важливо?

Сергій Ларін: Важливо. І ті проекти, які ми вже почали реалізовувати, пряме свідчення, що ми налаштовані на позитив. Адже в області зникли молокозаводи, зникли нормальні, чесні заготівельники молока, яким би і селяни, і крупні господарства хотіли б здавати молоко. Де б я не бував, запитую, куди везете молоко – в Баштанку, у Миколаївську область. Трохи, звісно, забирає наша «Ласка». Тому перед нами лежить шлях створення молочних кооперативів на прикладі Знам’янського району. Нині у нас є домовленості із провідним виробником молочних продуктів – фірмою «Данон», адже ми підписали із Даріо Маркетті Меморандум про співпрацю. Зараз в області діє 10 молочарських кооперативів у Знам’янському, Новоукраїнському, Кіровоградському, Долинському районах. Певні кошти на їх створення виділяються із обласного бюджету. Наприклад, у нинішньому році Аджамській сільраді (Кіровоградський район) і Гурівській (Долинський район) надано субвенцію у сумі 680 тисяч гривень. І, безумовно, будемо думати про будівництво молокозаводів.

Третє питання поставив головний редактор газети «21 канал» Євген Шепітько: - Чи працюватиме у наступному році губернаторська "гаряча лінія"? Як далі розвиватиметься спілкування керівництва області з населенням, особливо із сільським?

Сергій Ларін: «Гаряча лінія» працюватиме – я обіцяю. Ми створювали її не «під вибори». Нам важливо чиновника будь-якого рангу змусити виконувати його прямі функції – надавати якісні послуги. Ми вже маємо більше семи тисяч звернень – різного характеру, і люди у багатьох випадках вдячні за допомогу. Крім того, під час презентації програми «Центральний регіон – 2015» ми вперше задіяли Інтернет-зв’язок із районами і містами. Як варіант, спробуємо частіше, ніж виїзні прийоми з особистих питань, практикувати ще й Інтернет-спілкування з жителями територій.

Головний редактор газети «Сільське життя плюс» Тетяна Петер запитала наступне: - Сильні снігопади минулої зими зруйнували покрівлі кількох сільських шкіл і клубів. Коли будуть відремонтовані ці приміщення і чи проінспектовані на міцність заклади сільської соціальної сфери?

Сергій Ларін: Я не знаю, про які конкретно дахи шкільних приміщень ви говорите, але їх минулої зими було зруйновано на шести об’єктах. Ви знаєте, що більшість соціальних закладів на селі будувалися у 60-80-ті роки, тож цього року ми не тільки зробили акцент на ремонті дахів, але й звернули пильну увагу на проведення тендерів. Ми висунули більш жорсткі умови до будівельників, які ремонтують дахи дитячих садків, шкіл та лікарень, щоб вони не просто брали гроші, а давали гарантії на кілька років. Загалом ми будемо проводити на Кіровоградщині серйозне реформування шкіл, як би болісно це не було. Якщо в одній школі на дитину витрачається 17 тисяч гривень, а у сусідній – три тисячі, то зрозуміло, що якість освіти, так само як і рівень зарплат у вчителів, там буде різний. Тож, за завданням Президента, ми будемо створювати освітні округи. Діти у селі не повинні залишатися без знань, у них не повинен викладати один вчитель і співи, і математику, і хімію. Якість послуг – і освітніх, і лікувальних – має бути високою. Свіжий приклад – Перчунівська школа у Добровеличківському районі. Ми вирішили не добудовувати ту стіну, яка впала ще у лютому 2010 року, а якісно відремонтувати решту будівлі, якої з головою вистачить для навчання дітей. Цього року ми провели капітальні ремонти у 29 закладах культури та 18 сільських клубах. Антоніна Червінська розповідала мені про холод, який панує у клубах, тож ми почали у сільських закладах застосовувати механізми енергозбереження та встановлювати електричне опалення. До речі, що стосується клубних установ, то я дав завдання взагалі переглянути політику утримання соціальних і гуманітарних установ на селі. Необхідно оптимізувати потреби і можливості. Якщо у населеному пункті є відремонтований, теплий та світлий клуб, то чому при ньому не може існувати бібліотека та проводитись гурткова робота з учнями? А приміщення сільських бібліотек, більша частина з яких десятки років взимку стоять холодні, можна відремонтувати та віддати під житло для молодих спеціалістів.

Питання від газети «Україна-Центр» поставив головний редактор тижневика Юхим Мармер: - Які два-три об'єкти або проблеми у 2011 році будуть реалізовані на 100% або будуть у роботі за будь-яких умов?

Сергій Ларін: Таких об’єктів буде більше, ніж два-три. Як діє наша владна команда? Ми, якщо вже взялися за об'єкт, то ми його закінчуємо. Це і онкодиспансер, і корпус школи мистецтв, і краєзнавчий музей. Недобудов на Кіровоградщині не буде. Зараз ми взялися за будівництво перинатального центру на базі обласної лікарні, адже у нас велика проблема з материнською і дитячою смертністю. І це ганьба, я вважаю, коли у двадцять першому столітті у лікарнях вмирають діти. Ми вже профінансували із обласного бюджету проектно-кошторисну документацію, а у державному бюджеті передбачено фінансування на це будівництво 22 мільйони. Будівництво складне, але ми зробимо все, щоб 1 червня 2011 року, як запланували, Президент приїхав і відкрив цей центр. У тому числі у наших пріоритетах є і житлове будівництво. Наприклад, у Кіровограді біля «старого автовокзалу» височіє будинок на близько 50 квартир для працівників МНС. На завершення цього будівництва треба 14 мільйонів. На ці гроші можна купити набагато більше, аніж 50 квартир у Кіровограді на вторинному ринку. Мене подібні ситуації дратують більше всього, адже мало хто думає про ефективне використання коштів, яких завжди не вистачає. З іншого боку, на Кіровоградщині чимало джерел ресурсів, які варто оцінити і використовувати. Є багато підприємств, про позитивний досвід роботи яких ми не знаємо. Наприклад, я побував на КГЗКОРі у Долинській і був здивований і захоплений. У розумінні більшості жителів області КГЗКОР – це зруйновані стіни, але це не так! Там чистота і порядок, там сучасні лабораторії, там кваліфіковані фахівці і об'єкт готовий до прийняття інвестора. Коли завод отримає господаря, а я думаю це станеться вже наступного року, ситуація рухатиметься вперед і по підприємству, і по всьому району. Далі, театр. Я не розумію, як можна було витрачати мільйони гривень на його «будівництво», не маючи навіть проектно-кошторисної документації?! Коли ми подали запит на гроші з бюджету, нас цю документацію попросили. І ми вже витратили кілька мільйонів з бюджету області та зробили документи, які зараз на розгляді, щоб отримати фінансування і завершити (!) будівництво. Ще хочу сказати, що цього року ми зробимо прорив по медицині. Ми чекаємо біля 50 мільйонів на медичне устаткування із державного бюджету, і сподіваємося, що наші провідні медичні центри зможуть вирішити проблеми, що накопичувалися роками. Допоможе у цьому і візит Президента, який відбувся у жовтні.

Головний редактор газети «21 канал» Євген Шепітько запитав губернатора, чи стане наступний рік для Кіровоградщини проривом у захисті людей від екологічних наслідків роботи уранодовувних підприємств

Сергій Ларін: Знаєте, багато публічних політиків «паратизували» на цих питаннях особливо під час виборів. Ми не займаємося популізмом і нині підписали зі «Схід ГЗК» Меморандум, в якому є і значна соціальна складова. Я вважаю, що кошти, що надходять від підприємства у вигляді компенсації, повинні витрачатися на заходи для попередження проблемних ситуацій. Так само ми працюємо по будівництву іще одного ГЗК на базі Бирзулівського родовища ільменітів. І знову головна складова угоди – великий соціальний пакет для території. У результат ми не тільки очікуємо прорив у плані розвитку уранодобувного виробництва, але і поліпшення розвитку територій.

Наступне питання - від редактора газети «Народне слово» Валентини Бажан було про баталії, які вже багато років точаться навколо Олександрійського буровугільного комплексу. Яка перспектива розв’язання проблеми в майбутньому?

Сергій Ларін: Я переконаний, що ви слідкуєте за кроками нашої команди по олександрійських вугільнях. Підприємство «Олександріявугілля», на жаль, не таке інвестиційно-привабливе, як той же КГЗКОР, бо його вартість нині зависока. Тому, черги із інвесторів немає, хоча вже зараз є дві пропозиції, досить нормальні. Ми домовилися про невідключення електроенергії для цього підприємства, погасили кілька мільйонів боргів, але наштовхнулися на незрозумілу для нас позицію Міністерства, яке не виконувало доручень Андрія Петровича Клюєва. Кілька днів тому мій заступник Андрій Ніколаєнко провів нараду в Олександрії за участі представників міністерства. Кожен тягне свій шматок ковдри, але ми жорстко стоїмо на позиціях, узгоджених із паном Клюєвим і, що головне, Президент за результатами поїздки у Кіровоград, теж виписав окремі доручення, пов’язані із "Бурвугіллям", по передачі гідроспоруд на баланс водного господарства, щоб не виникло надзвичайної ситуації. Можливо, всі ці проблеми будуть зняті після реорганізації міністерств. Також до 20 січня Президент дав завдання паливно-енергетичному блоку Уряду разом з Академією Наук України, враховуючи і нашу позицію, визначитися із подальшим розвитком буровугільного комплексу, адже буре вугілля може прислужитися як енергетична і хімічна сировина. Тобто це стратегічне питання, що робити з сировиною, хто її розроблятиме.

Головний редактор газети «Діалог» Анатолій Безтака відзначив, що Партія регіонів отримала після останніх виборів практично всю повноту влади і у нашому регіоні також, і запитав, чи допомагає це у роботі губернатору, чи заважає?

Сергій Ларін: Ви, напевно, вже знайомі із моїми зверненнями до однопартійців після виборів. Я сказав, що радіти нам дозволено лише до ранку першого листопада, а далі – закачувати рукава, і працювати. Партійні чвари хай відходять на задній план. Ми будуємо вертикаль влади, але це не треба сприймати так, ніби губернатор бере все під свій контроль. Тут такий підхід – вибрали тебе, взявся ти за гуж, не говори, що не дужий. Наведу приклад по Кіровограду. Електронну систему голосування не могли включити кілька років, бо голосуючи руками легше красти. Зараз включили – і це цивілізований підхід! У нашій команді взагалі довго не розмовляють – ми звикли чітко ставити завдання, чітко його виконувати, а кому це не під силу – знайдемо легшу роботу. Це підтверджує і те, що за цей період ви не чули про жоден кадровий скандал. У нас є вакансії, але ми не беремо на роботу кого попало. Тому будемо працювати так – жовта картка, червона і до побачення! Я ж спорт люблю. Ще один приклад – вибори ректора педагогічного університету. Обласна влада ніяким чином не втручалася у цей процес, все пройшло демократично, а я із мережі Інтернет дізнався, хто став ректором. Повертаючись до кадрового питання, хочу сказати, що нас зараз чекає скорочення апаратів та оптимізація роботи. Начальники управлінь повинні підходити до своєї роботи іноваційно, шукати шляхи для вирішення проблем, бути у курсі всіх подій, які відбуваються у сфері їхньої відповідальності. Проблеми нізвідки не беруться, і фахівці, які працюють давно, знають про тонкі місця, а тому повинні знати і про те, як проблемні питання вирішити.

Від газети «Сільське життя плюс» наступне питання поставила редактор Тетяна Петер – про вирішення питання забезпечення жителів міст та сіл області питною водою.

Сергій Ларін: Я вважаю, що це питання повинне бути розділене на двоє. Це питання забезпечення водою і питання її якості однаково важливі. Ми зробимо пілотний проект, щоб і шукати воду на місцях, і встановлювати спеціальне потужне обладнання для її структурування та очищення. Мене хвилює і водовод «Дніпро-Кіровоград». Ми про цей об'єкт інформували Першого віце-прем’єра Андрія Петровича Клюєва, адже поліпшення якості і системи доставки води залишається пріоритетом бюджету наступного року.

Насамкінець редактор тижневика «Україна-Центр» Юхим Мармер запитав губернатора, чого він очікує від Нового року і що пророкує Сергію Миколайовичу, Тигру за гороскопом, новий рік Кролика.

Сергій Ларін: Так, Тигр, адже народився у 1962 році, але за східним календарем я - Бик. Тому я називаю себе бико-тигр. Насправді, я не звертав на ці речі особливої уваги, доки не став народним депутатом у той рік, який прогнозовано був для мене дуже успішним. Успіх прийшов і до нашого Президента Віктора Федоровича Януковича, який справжній Тигр, бо народився у розпал літа 1950-го року. З іншого боку, я переконаний – не треба чекати того, що прийде вдалий рік – впаде під ноги шматок золота чи родичі з-за кордону допоможуть. Я вже казав сьогодні – «дорогу осилит идущий». Ви відчуваєте, що я веду відкриту політику, і це позначається на усіх процесах, що відбуваються в області. Люди вірять і сподіваються, що все зміниться на краще. Так, наш Президент приймає нині складні рішення, але ці реформи необхідні. Їхні наслідки через кілька років змінять обличчя України. І ми, орієнтуючись на Президента, ставимо собі мету: сказали – зробили, сказали – зробили. Завдань багато. Усипальниця Раєвських, Хутір «Надія» - все це, і багато іншого треба доводити до ладу. І займатися цим не раз на рік, до ювілею чи фестивалю, а постійно і планомірно.

Ми пообіцяли, що всі інваліди Великої Вітчизняної війни будуть забезпечені транспортом, і закриваємо цю проблему. Зважте, що ми і після виборів вручаємо авто – на днях ще чотири "Таврії" отримали ветерани у Долинській. Ми сказали, що добудуємо і відкриємо онкоцентр – і відкрили. Мало того, Президент доручив дооснастити заклад сучасною гамма-камерою. Ми сказали, що відремонтуємо краєзнавчий музей, який стояв роками у будівельних лісах. Добудували. І плануємо наступного року почати оформляти нову експозицію. Ми сказали дітям професора Короткова, що Новий рік вони зустрінуть у новому навчально-виховному корпусі. Ви і сотні кіровоградців стали свідками цього новосілля. Міністр пообіцяв їм також новий унікальний клас біології. Ми сказали, що у районах почнуться ремонти клубів, ветеранських палат та стадіонів, що ми відбудуємо спортмайданчики в обласному центрі та у районах. Ми це почали і продовжимо робити. І спортивний мультиплекс в обласному центрі побудуємо. У 2011 році, я упевнений, ми зможемо зробити для області ще більше. Ми уміємо тримати слово!