У ході звільнення України, протягом січня 1943 – жовтня 1944 років, на території країни радянські війська провели 15 наступальних операцій, з них 11 стратегічних і 4 фронтові.

Свого апогею битва за Україну досягла у період з осені 1943 по осінь 1944 років. Саме у цей період на її території було зосереджено приблизно половину особового складу Червоної армії.

Завершила звільнення України Карпатська операція, яка почалася 9 вересня 1944 року наступом 1-ї Гвардійської армії. 27 жовтня 1944 року було звільнено Ужгород, а 28 жовтня радянські війська вийшли на нинішній кордон України.

У 1944 році було проведено ряд операцій, які дали змогу чотирьом Українським фронтам розгромити угруповання німецьких військ «Південь» і групу «А», звільнити всю Україну і Крим. Так, у результаті успішної Житомирсько-Бердичівської операції війська 1-го Українського фронту до середини січня 1944 року майже повністю очистили від німецьких військ Житомирську, частково Київську, Вінницьку і Ровенську (тепер Рівненську) області. Війська 2-го Українського фронту під час Кіровоградської операції не тільки відкинули ворога від Дніпра, а й створили загрозу Корсунь-Шевченківській групі німецьких військ, оточеній 28 січня 1944 року, і яка 17 лютого перестала існувати. Одночасно з Корсунь-Шевченківською операцією праве крило 1-го Українського фронту провело Рівненсько-Луцьку операцію, після чого радянські війська вийшли з болотисто-лісової місцевості на оперативний простір. У березні 1944 року на величезному фронті від Луцька до гирла Дніпра майже одночасно почали наступ три Українських фронти. За час з 4 до 17 квітня 1944 року війська пройшли до 350 км, оволодівши Вінницею, Проскуровом (тепер Хмельницький), Тернополем і Чернівцями. Окремі частини 25 березня 1944 року вийшли на державний кордон з Румунією. Успішно розвивали радянські війська наступ на півдні України. 13 березня вони звільнили Херсон, 28 березня – Миколаїв, 10 квітня – Одесу, 12 травня повністю звільнили Крим.

10 червня 1944 року почалася літня військова операція радянських військ. Після розгрому оточених німецьких військ під Бродами радянські частини 27 липня ввійшли до Львова та Станіслава. Гітлерівське командування поспішно відводило свої війська до Карпат. У результаті Карпатсько-Ужгородської операції закінчилося звільнення від фашистської окупації території України в її довоєнних кордонах. На останній стадії операції було очищено від військ противника Ужгород. 28 жовтня 1944 року завершилося звільнення Закарпатської України. Остання подія створила умови для возз'єднання українських земель. У травні 1945 року уряди Радянського Союзу і Чехо-Словаччини підписали договір про передачу Закарпатської України до складу СРСР.

Вагому частку у перемогу над ворогом внесли українці, які боролися у складі Червоної Армії та радянського партизанського руху. Бойовими нагородами було відзначено 2,5 млн. українців, 2072 з них стали Героями Радянського Союзу, 32 удостоїлися цієї нагороди двічі, а льотчик Іван Кожедуб – тричі. Значною була українська присутність серед воєначальників, командувачів фронтами і арміями: маршали П.Рибалко, Р.Малиновський, А.Єременко, С.Руденко, всього близько 300 генералів.