Феисбук
Гаряча телефонна лінія голови Кіровоградської обласної державної адміністрації

Інформаційна база потенційних об’єктів енергосервісу Кіровоградської області

Новини

11.12

Україна та Литва продовжать співпрацю у реформуванні ЗСУ у відповідності до стандартів НАТО – Президент

Україна та Литва продовжать консультації у питанні реформування Збройних Сил нашої держави у відповідності до стандартів Північноатлантичного Альянсу. Про це повідомив Президент Петро Порошенко під час спільної прес-конференції з Президентом Литви Далею Грібаускайте у Вільнюсі.

«Під час засідання Ради Президентів ми продовжили дискусію щодо нашої координації із допомоги по реформуванню оборонного сектору України у відповідності до стандартів НАТО», - повідомив Глава держави.

За словами Петра Порошенка, йдеться як про участь наших литовських партнерів в якості інструкторів, так і про координацію в рамках литовсько-польсько-української бригади – першого військового підрозділу, який на сьогоднішній день покращує взаємну сумісність збройних сил цих країн. «Представники трьох країн проходять відповідний вишкіл. Ми вважаємо цю діяльність надзвичайно ефективною», - сказав Президент.

Він також констатував, що рівень стосунків між Україною та Литвою повною мірою відповідає характеристиці стратегічного партнерства. «Литва є надійним партнером, надійним другом, в тому числі в підтримці реформ в Україні, а також у підтримці суверенітету, територіальної цілісності і незалежності нашої держави», - наголосив Глава держави нагадавши, що саме Литва на чолі з Президентом Грібаускайте була однією з перших країн, яка у 2014 році надала Україні летальну зброю. «Це було надзвичайно важливим прикладом, який наслідували вже низка інших країн», - підкреслив він.

«Дуже важливо, що ми маємо спільне розуміння, що дії Росії на Донбасі та в Криму, російська гібридна війна є загрозою не лише для України, і не лише для Литви. Це є загроза для європейського регіону. Це загроза для всього світу, для глобальної безпеки. Тому і наші дії мають бути чітко скоординовані і ефективні. І я хочу подякувати Литві за те, що під час дуже ефективної координації у міжнародних організаціях, зокрема у Генеральній асамблеї ООН ми виступаємо співавторами більшості резолюцій, які посилюють кроки із деокупації Сходу нашої країни – Донбасу, і деокупації Криму», - також наголосив Петро Порошенко.

Він підкреслив, що Україна також високо цінує зусилля Литви щодо участі у спеціальній моніторингові місії ОБСЄ. Президент повідомив, що сьогодні обговорювалася можливість збільшення участі Литви у цьому надзвичайно важливому проекті щодо надання об’єктивної інформації по ситуації, яка відбувається під час окупації Російською федерацією та агресії проти нашої держави.

Петро Порошенко також зазначив, що поінформував Далю Грібаускайте про зусилля України зі створення міжнародної групи друзів з деокупації Криму. «Приємно було отримати запевнення у тому, що Литва братиме активну участь у процесі допомоги», - резюмував Глава держави.

Президент Литви, у свою чергу, зазначила, що її країна в подальшому буде допомагати Україні протидіяти російській агресії та надавати допомогу у лікуванні українських воїнів.

08.12

Інфографіка: Зміни в українській армії за 3 роки

За три роки Збройні сили зросли на більше ніж 70%, отримали нове озброєння та почали переходити на стандарти НАТО. Зарплата рядового солдата зросла у 3 рази – з 2300 грн до 7000 грн. При цьому доплати учасникам АТО на першій лінії фронту зросли у понад 4 рази – до 10000 грн. За даними останніх соціологічних опитувань, ЗСУ очолюють рейтинг довіри громадян до державних інституцій – це понад 60%.

07.12

Уряд покращить оцінку ефективності стану реалізації співпраці Україна-НАТО, - Іванна Климпуш-Цинцадзе

Уряд України повинен змінити підходи до оцінки ефективності виконання Річної національної програми співпраці Україна-НАТО (РНП) задля підвищення якості її реалізації. На цьому наголосила Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе під час чергового засідання Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України.

«Настав час перейти до встановлення чітких індикаторів виконання Програми. Потрібно відмовитися від того, що ефективність виконання Річної національної програми вимірюється кількісними показниками. Натомість варто підходити до оцінки виконання РНП з точки зору аналізу якісних показників», – наголосила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона, зокрема, зазначила, що підвищення якості роботи над Річними національними програмами під егідою Комісії Україна-НАТО на сьогодні є одним з найважливіших завдань у співпраці з Альянсом.

Віце-прем’єр-міністр повідомила, що наступного року буде запроваджений більш ретельний та змістовний моніторинг виконання РНП за участю громадськості. Він має посилити контроль за ефективністю реалізації завдань та покращить міжвідомчу координацію у виконанні Програми.

У порядку денному засідання було питання професійної кваліфікації фахівців у сфері євроатлантичної інтеграції. Окрему увагу учасники засідання приділили реалізації Програми професійного розвитку Україна-НАТО у 2017 році. Віце-прем’єр-міністр підкреслила критичну важливість удосконалення системи організації та відбору учасників до участі в цій Програмі, а також врахування спільних з НАТО напрацювань у цій сфері під час реформування державної служби в Україні.

Також під час засідання обговорювалося питання створення в Україні Національної системи стійкості до різних видів криз.

«Ми вже досягли попередніх домовленостей щодо підтримки та залучення допомоги НАТО в реформуванні нашої держави у цій сфері», – зазначила Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Під час засідання члени Комісії обговорили і питання впровадження системи радників з гендерних питань. Віце-прем?єр наголосила на важливості впровадження таких радників саме у силових відомствах, адже налагодження цієї системи, зокрема дозволить Україні досягти гендерних Цілей партнерства з НАТО.

Учасники засідання підтримали пропозицію внести пріоритети РНП до Плану пріоритетних дій Уряду.

05.12

Українські держслужбовці завершили перший річний курс навчання в рамках Програми Україна – НАТО з професійного розвитку цивільного персоналу сектору безпеки і оборони

Понад 100 держслужбовців з різних міністерств, що опікуються питаннями співпраці України з НАТО, завершили річний навчальний курс Програми професійного розвитку Україна – НАТО.

«У сучасному конкурентному світі знання є найбільшою цінністю і силою, що здатна протистояти багатьом викликам і загрозам. Нині це інвестиція у майбутнє нашої держави, у людей, які захищатимуть її внутрішній та зовнішній фронти», – зазначила Віце-прем’єр-міністр України із питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе під час церемонії закриття річного курсу професійної підготовки та підвищення кваліфікації фахівців державних органів у сфері євроатлантичної інтеграції.

Віце-прем’єр-міністр наголосила, що цей експериментальний проект був лише початком великої програми. За її словами, команда Офісу Віце-прем’єра, Урядового офісу з питань європейської та євроатлантичної інтеграції спільно з Програмою професійної підготовки Офісу зв’язку НАТО в Україні, Національною школою державного управління Великої Британії, Посольством Великої Британії в Україні та Дипломатичною академією при МЗС України розробляють Стратегію та план модульних курсів на наступний рік. «Досвід, який ми отримали цього року, не має бути втраченим, навпаки – ми його примножимо», – додала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Вона подякувала за співпрацю в цьому напрямі Представництву НАТО в Україні, Програмі професійної підготовки Офісу зв’язку НАТО в Україні, Посольствам Великобританії, Данії, Дипломатичній академії України, в стінах якої відбувалося навчання, Національній школі державного управління Великої Британії за кваліфіковані та високопрофесійні поради щодо вдосконалення навчальної програми.

З вітальним словом також виступили Голова представництва Офісу зв'язку НАТО в Україні АлександерВінніков, Директор Дипломатичної академії імені Геннадія Удовенка при МЗС України Сергій Корсунський, Надзвичайний і Повноважний Посол Великої Британії в Україні Джудіт Гоф та керівник Програми Професійної Підготовки Офісу зв’язку НАТО в Україні пан Ове Уруп-Мадсен.

«Найкращою інвестицією в розвиток держави є інвестиція у людський капітал. Це аксіома. Нині Україна бере участь майже у всіх програмах НАТО поза членством в Альянсі. Освітній напрямок для нас є дуже важливим. У червні ми отримали підтримку від штаб-квартири НАТО на 5-річний період. Наступного року програма буде досконалішою, націленою на практичну роботу та розвиток аналітичних здібностей учасників навчань», – зазначив Сергій Корсунський.

Посол Великої Британії в Україні Джудіт Гоф також подякувала всім причетним до створення курсу. «Учасники навчальної програми отримали унікальну можливість – підвищити свій професійний рівень задля досягнення політичної мети – євроатлантичної інтеграції України. Я хочу підкреслити, що саме цю мету підтримує й Велика Британія», – зазначила Посол.

У свою чергу Голова представництва Офісу зв'язку НАТО в Україні Александер Вінніков наголосив на важливості продовжувати і вдосконалювати освітню програму. «Практична допомога НАТО робить наші відносини з Україною тіснішими. Наступного року цей проект ми плануємо розширити і зробити ще кращим», – наголосив Александер Вінніков.

Навчальні курси складалися з шести модулів. Більшість дисциплін були пов’язані з історією, сучасністю євроатлантичної інтеграції, з викликами, що стоять перед Альянсом, і шляхами їх подолання у глобалізованому світі. Учасники навчання також мали можливість поглибити знання англійської мови.

01.12

Президент впевнений, що українці підтримають на референдумі вступ до НАТО та членство в ЄС

Президент Петро Порошенко твердо переконаний, що український народ підтримає питання про вступ України до НАТО та членство у Євросоюзі на референдумі.

«Зараз ми твердо тримаємо курс на євроатлантичну інтеграцію і навіть не сумнівайтеся, що вже в дуже скорому досяжному майбутньому в Україні точно пройдуть референдуми – референдум і про вступ до НАТО, і я переконаний, що народ України підтримає таку мою ініціативу, і про членство в Євросоюзі», - заявив Глава держави під час виступу на урочистостях з нагоди Дня працівників прокуратури.

На думку Петра Порошенка, підтримка буде такою ж, як і під час референдуму 1 грудня 1991 року у питанні визнання незалежності України. «Наголошую – результати голосування будуть такими ж переконливо позитивними, як вже вписаний в аннали історії референдум про незалежність України», - сказав він.

Президент нагадав, що 26 років тому цього дня весь український народ сказав багатоголосе «так» державній самостійності своєї Вітчизни. За цей час Українська держава прожила дуже непростий період, констатував він. Однак, з часом народ України переконався у правильності того вибору.

«Життя все розставило по своїх місцях і тепер вже будь-яке опитування демонструє, що далеко за 90% українців твердо переконані в правильності історичного вибору, зробленого голосуванням 1 грудня. Особливо ж згуртували нас, українців, як націю, утвердили у власній силі і власній правоті найновіші роки нашої історії, починаючи з 2014 року і по сьогодні», - підкреслив Глава держави.

За його словами, зараз вже є всі підстави вважати і вірити, що найгірше позаду – в Україні створено нову армію, яка мужньо боронить країну від зазіхань російського агресора, впроваджуються реформи, підписано і ратифіковано Угоду про асоціацію з ЄС та запроваджено безвізовий режим. «Україна отримала – не просто отримала, а виборола – безвізовий режим для нашої 45-мільйонної нації, почала нарешті діяти ратифікована Угода про асоціацію з ЄС. Бо саме 1 грудня, після побиття студентів 29 листопада 2013 року, мільйони українців вийшли на майдани дуже добре організовано для того, щоб вимагати європейського майбутнього для своєї держави і захистити право України повернутися в родину європейських народів», - зазначив Петро Порошенко.

01.12

Співголови Міжпарламентської ради Україна-НАТО Ірина Геращенко і Рейнел Андрейчук виступили за поглиблення співпраці України з НАТО.

Перший заступник Голови Верховної Ради України І.Геращенко відзначила динамічний розвиток парламентського співробітництва по лінії Україна-НАТО, а також подякувала стороні НАТО за послідовну підтримку територіальної цілісності України, її незалежності та суверенітету. Вона наголосила на тому, що рішення про проведення у 2020 р. у м. Київ Весняної сесії ПА НАТО є потужним політичним сигналом підтримки організацією нашої держави.

І.В.Геращенко привернула увагу до того, що зростання громадської підтримки курсу на членство України в НАТО, яке спостерігається за час російської агресії, свідчить про фундаментальні зміни в свідомості українців за останні роки.

За результатами засідання співголови Міжпарламентської ради Україна-НАТО зробили спільну заяву, у якій підтвердили підтримку територіальній цілісності та незалежності України, засудили агресивну політику РФ та підтримали продовження міжнародних санкцій проти Росії до її повного повернення до міжнародного права, а також закликали держави-члени Альянсу збільшити допомогу Україні на двосторонньому рівні.

Заява співголів Міжпарламентської ради Україна-НАТО Першого заступника Голови ВР України Ірини ГЕРАЩЕНКО і члена Парламентської асамблеї НАТО, канадського сенатора Рейнелл АНДРЕЙЧУК

Брюссель, 28 листопада 2017 р.

Відзначення у 2017 році 20-их роковин підписання Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО стало доброю нагодою для України і держав-членів Альянсу оцінити досягнення їхнього співробітництва та ще раз підтвердити цілі партнерства між ними на майбутнє.

Верховна Рада України і Парламентська асамблея НАТО взяли активну участь у відзначенні цього важливого ювілею. Засідання Міжпарламентської ради Україна-НАТО (UNIC) відбулося у квітні в Києві, у липні Верховна Рада стала організатором Семінару Роуза-Рота і спеціального Урочистого засідання – саме напередодні історичного візиту Північноатлантичної ради до Києва. На своїй сесії у Бухаресті у жовтні 2017 р. ПА НАТО підтримала українську ініціативу і надала їй право вперше провести в країні сесію Асамблеї у 2020 році.

Попри те, що за останні 20 років стратегічні цілі України в її співпраці з НАТО змінилися, саме співробітництво з Альянсом і ПА НАТО було впродовж цього часу винятково активним. Україна залишається єдиним партнером, який брав участь в усіх операціях НАТО. Особливо значущим це співробітництво стало, починаючи з 2014 року. Верховна Рада внесла зміни в національне законодавство, згідно з якими набуття Україною членства в Організації Північноатлантичного договору визнано одним з ключових пріоритетів її зовнішньої політики. Це - мета, яку, згідно з соціальними опитуваннями, підтримує значна більшість українського населення. Тепер політика України зосереджена на досягненні стандартів, необхідних для набуття членства в НАТО.

В рамках нинішньої зустрічі ми підтвердили наші зобов’язання підтримувати євроатлантичну інтеграцію України через міжпарламентське співробітництво. Річні національні програми (РНП) і Комплексний пакет допомоги являють собою найкращі інструменти для розширення співпраці між Україною і НАТО. Вони не обмежуються сферою безпеки і оборони, але й охоплюють політичні, економічні і правові рамки, необхідні для того, щоб забезпечити незворотній і стабільний характер реформування українського оборонно-безпекового сектора, та поєднують найкращі підходи до цивільного демократичного і парламентського контролю. У цьому контексті співробітництво Україна-НАТО скероване на підтримку реформаторських зусиль України, а також цілей Угоди про асоціацію між Україною та ЄС.

Ми закликаємо органи влади України повною мірою використовувати потенціал РНП і Комплексного пакету допомоги, підтримувати послідовність і темп реформ, зосередитися на втіленні в життя погоджених пріоритетів. Цілі, амбіції і строки виконання завдань РНП мають відображати мету країни набути членство в Альянсі. При цьому ключовим завданням залишається посилення правової держави і боротьба з корупцією, які мають призвести до прийняття демократичних стандартів і створення ефективних механізмів захисту прав людини для усіх громадян.

Водночас, ми закликаємо уряди держав-членів забезпечувати допомогу Україні і нарощувати підтримку ними зусиль Києва, скерованих на максимальне інституційне зближення з НАТО. У цьому зв’язку ми закликаємо держави-члени підтримувати рамки та інтенсивність політичного діалогу і співробітництва між Україною і НАТО на всіх рівнях.

Як парламентський аналог Комісії Україна-НАТО UNIC продовжуватиме надавати підтримку цілям співробітництва Україна-НАТО і здійснювати контроль за їх досягненням. Ми і надалі будемо заохочувати Верховну Раду підтримувати темпи реформ і працюватимемо для збереження єдності держав-членів щодо їхньої підтримки України.

Сьогодні ми ще раз наголосили, що засуджуємо незаконну окупацію Криму Росією і пряму підтримку нею членів незаконних збройних формувань, які діють в регіоні, а також використання нею кібер- та інформаційної війни та інших дестабілізуючих дій. Ми наголошуємо на нашій твердій підтримці незалежності і територіальної цілісності України. При цьому найкращим рішенням для окупованої частини Донбасу залишається повне виконання Мінських домовленостей шляхом посилення Нормандського формату та інших механізмів. Ми закликаємо негайно відновити припинення вогню, покласти край погрозам Моніторинговій місії ОБСЄ, досягти якнайшвидшого прогресу в звільненні заручників і полонених, які незаконно утримуються в Росії та на окупованій території.

25.11

У Брюсселі відбулася зустріч Президента Петра Порошенка з Генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом

Президент висловив вдячність НАТО за незмінну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України та допомогу в протидії російській агресії.

Глава держави відзначив, що Україна продовжує реалізовувати визначений на законодавчому рівні курс євроатлантичної інтеграції та послідовно реформувати сектор безпеки і оборони відповідно до стандартів НАТО.

Було підтверджено зацікавленість української сторони у подальшому поглибленні співпраці з НАТО шляхом ефективного виконання відповідних Річних національних програм та використання Комплексного пакету допомоги НАТО для України.

Президент Порошенко подякував Генеральному секретарю Столтенбергу за чітку позицію стосовно збереження відкритих дверей Альянсу для країн, які відповідають необхідним вимогам.

Генеральний секретар НАТО наголосив, що Північноатлантичний Альянс залишається разом із Україною і наше партнерство є надійним та міцним.

23.10

У Києві відбулись спільні з НАТО командно-штабні навчання з питань захисту критичної електроенергетичної інфраструктури

У період з 16 по 20 жовтня 2017 року в Києві проходили спільні з НАТО командно-штабні навчання з питань захисту критичної електроенергетичної інфраструктури та реагування на порушення стійкості її функціонування на загальнодержавному рівні.

Перші два дні заходу були присвячені академічному курсу, в ході якого українські та іноземні експерти мали можливість обмінятись досвідом роботи у сферах, пов'язаних з управлінням кризовими ситуаціями, включаючи кібербезпеку та кризові комунікації. Під час "активної фази" заходу учасники обговорили існуючу політику, плани, процедури та процеси кризового управління, що дозволяють запобігти кризовим ситуаціям та реагувати на них.

Командно-штабні навчання проводяться в рамках Комплексного пакету допомоги Україні, отриманого під час Варшавського саміту НАТО у 2016 році , та як один із елементів реалізації Річної національної програми-2017.

19.10

У Верховній Раді відбулися спільні комітетські слухання "Наближення України до стандартів НАТО: перешкоди та досягнення. Стан виконання Річної національної програми під егідою Комісії Україна-НАТО та Стратегічного оборонного бюлетеня України"

Інформаційне управління Апарату Верховної Ради України

Захід організований трьома Комітетами: у закордонних справах, з питань європейської інтеграції та з питань національної безпеки і оборони.

У слуханнях взяли участь народні депутати, представники органів виконавчої влади України, науково-дослідних установ, громадських організацій, ЗМІ та іноземні дипломати.

До учасників слухань звернувся Голова Верховної Ради Андрій Парубій.

«Вступ України в НАТО є ключовим стратегічним завданням для України», - переконаний А.Парубій. За його словами, «дуже важливо, що ми говоримо про вступ в НАТО в той період, коли Українська держава змушена відбивати російську агресію на східних кордонах України, коли питання безпеки для Української держави є питанням номер один».

«Ми усвідомлюємо, що загроза, яку несе Путін - це загроза не тільки для України. Це загроза для усього вільного світу, для всієї світової системи безпеки. Тому для українських хлопців і дівчат на передовій, для всієї України вкрай важливо знати, що ми не самі, що ми стримуємо загрозу не тільки Україні, а й всьому вільному світу», - наголосив А.Парубій і додав: «І кожен розуміє, що загроза Путіна стосується і Європейського Союзу, і Євроатлантичного простору. Тому питання колективної безпеки є для нас питанням ключовим. НАТО є єдиною організацією в світі, здатною зупинити агресора».

«Україна сьогодні може виступати не просто кандидатом, не просто прохачем в члени НАТО, а надійним і твердим союзником Північно-атлантичного альянсу», - заявив Глава Українського Парламенту. На його переконання, «сьогоднішня українська армія вже стала однією з найпотужніших армій Європи, що здобула бойовий досвід, яким ділиться з партнерами Альянсу». Політик висловив упевненість, що співпраця між НАТО і Україною може і повинна вийти на новий рівень. При цьому А.Парубій зазначив, що для цього «треба виконати наші зобов’язання і до 2020 року вийти на стандарти НАТО в українській системі безпеки. Утім вже сьогодні, вважає Голова Верховної Ради, «ми можемо стверджувати, що маємо багато позитивного на шляху співпраці».

За словами А.Парубія, «Парламент, який є надійним партнером Збройних Сил України, дуже чітко і послідовно відстоює позицію членства України в НАТО». Він нагадав, що 8 червня ц.р. Верховна Рада України ухвалила історичне рішення, за яким членство України в НАТО визначено пріоритетом зовнішньої політики держави. А.Парубій висловив подяку постійній делегації Верховної Ради у ПА НАТО, яка провела успішні переговори і фактично добилася рішення, аби була підтримана і реалізована його ініціатива щодо проведення в Україні однієї з наступних сесій Асамблеї: «Треба віддати належне нашій делегації, що працює в ПА НАТО, і сьогодні ми можемо стверджувати, що навесні 2020 року в Україні відбудеться засідання ПА Північно-атлантичного альянсу». Водночас Глава Парламенту підкреслив, що проблемні моменти на шляху набуття членства Україною в Альянсі знайдуть свої рішення, і Парламент в цьому питанні завжди буде демонструвати активну позицію. «Я впевнений, що і сьогоднішні міжкомітетські слухання стануть ще одним важливим кроком на шляху адаптації українського законодавства і українського сектору безпеки до загальних стандартів НАТО», - резюмував Голова Верховної Ради А.Парубій і побажав учасникам заходу плідної і ефективної роботи.

Віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цинцадзе у виступі наголосила: «Наша мета сьогодні - почати дискусію з НАТО і державами-членами Альянсу про запровадження Плану дій щодо членства України в НАТО як проміжного чи радше проміжного етапу щодо членства».

І.Климпуш-Цинцадзе вважає, що предметний діалог з НАТО у питанні ПДЧ необхідно поступово налагоджувати і розширювати співпрацю, підвищуючи одночасно рівень сумісності з Альянсом. За її словами, ПДЧ є процедура імплементації Декларації Бухарестського саміту, згідно з якою Україна і Грузія стануть членами НАТО. «Початок цієї процедури, на жаль, затягується. Але, з ПДЧ не можна бути готовим чи не готовим. ПДЧ є інструментом, є механізмом. Він не є гарантією чи ознакою набуття членства. А, власне механізмом до підготовки набуття такого членства. Тому його надання є політичним сигналом», - зазначила вона.

І.Климпуш-Цинцадзе погодилася з Головою Верховної Ради України, що «ми до НАТО не йдемо прохачами. Ми маємо що запропонувати Альянсу і ми пропонуємо саме партнерство».

Учасники слухань обговорили досягнення та виклики Уряду у впроваджені міжвідомчої координації співробітництва України з НАТО, ознайомилися з результатами виконання Річної національної програми (РНП) та Стратегічного оборонного бюлетеня України у контексті впровадження Комплексного пакету допомоги НАТО на підтримку України у 2017 році.

Заслухавши та проаналізувавши питання взаємовідносин та співробітництва України з НАТО, учасники міжкомітетських слухань, відзначили, що інтеграція України у євроатлантичний безпековий простір з метою набуття членства в Організації Північноатлантичного договору на законодавчому рівні є одним з головних пріоритетів національних інтересів України.

Комітети у закордонних справах, з питань національної безпеки і оборони та з питань європейської інтеграції наголошують на необхідності активізувати внутрішньополітичну та зовнішньополітичну роботу з питань євроатлантичної інтеграції України.

За результатами обговорення учасники слухань запропонували надіслати відповідні рекомендації Верховній Раді України, Президентові України, Кабінету Міністрів України для інтенсифікації процесу євроатлантичної інтеграції, успішного виконання Україною Річних національних програм, скорішого досягнення Україною критеріїв, необхідних для початку виконання Плану дій щодо членства в НАТО та отримання запрошення від Альянсу приєднатися до Організації Північноатлантичного договору у якості повноправного члена.

9.10

У Бухаресті триває щорічна Осіння сесія Парламентської асамблеї НАТО

Сьогодні, 9 жовтня ц.р. у ході пленарного засідання Асамблеї буде схвалена резолюція «Стабільність та безпека у Чорному морі», підготовлена спеціальним доповідачем У.Шмітд, Комітет з питань цивільного виміру безпеки.

Окрім того, ПА НАТО прийняла пропозицію української сторони і вперше в Україні пройде щорічна Весняна сесія ПА НАТО 2020 року.

Довідково: Парламентська асамблея НАТО (раніше відома як Північноатлантична асамблея) була заснована у 1955 р. і є консультативним міжпарламентським органом. ПА НАТО є майданчиком для обговорення парламентарями держав-членів рішень у галузі безпеки, які приймаються Альянсом.

Асамблея була створена незалежно від НАТО та інституційно відділена від структур Альянсу. Проте, вона забезпечує зв’язок між НАТО як організацією та парламентами країн-членів Альянсу.

Пленарні сесії ПА НАТО відбуваються двічі на рік і проходять на ротаційній основі у країнах-членах та країнах, які є асоційованими членами ПА НАТО, на запрошення Голови національного парламенту.

Роботу ПА НАТО забезпечують п’ять комітетів:

Політичний комітет;

Комітет з питань оборони і безпеки;

Комітет з питань економіки та безпеки;

Комітет з питань науки і техніки;

Комітет з питань цивільного виміру безпеки.

Україна представлена у Парламентській асамблеї Постійною делегацією Верховної Ради України, яка з травня 1992 року має статус асоційованого члена. У вересні 2016 р. Головою Постійної делегації обрано народного депутата України І.В.Фріз.

3.10

Відеопроект з нагоди 20-річчя стратегічного партнерства Україна – НАТО

http://ukraine-nato.mfa.gov.ua/ua/inform-center/news/60318-videoprojekt-z-nagodi-20-richchya-strategichnogo-partnerstva-ukrajina--nato

06.09

Під головуванням Віце-прем`єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванни Климпуш-Цинцадзе відбулося чергове засідання Комісії з питань координації євроатлантичної інтеграції України

Під час засідання Голова Комісії наголосила на необхідності активізації роботи на шляху глибинних реформ та забезпечення досягнення взаємосумісності у всіх сферах, що необхідно для майбутнього членства України в НАТО відповідно до нещодавно ухваленого Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо зовнішньополітичного курсу України».

Іванна Климпуш-Цинцадзе відзначила також важливість візиту в Україну у липні цього року Генерального секретаря НАТО та Північноатлантичної ради, який був приурочений до 20-ї річниці підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та НАТО та став першим за останні дев’ять років візитом цього постійно діючого керівного органу НАТО.

«Нагадаю, що під час цього візиту обговорювалося питання початку діалогу щодо отримання Плану дій щодо членства в НАТО. А це ставить перед нами цілий спектр нових завдань і пріоритетів. Поки ж нам варто зосередитися на виконанні Річної національної програми під егідою Комісії Україна – НАТО на 2017 рік та розроблення нової Програми на наступний рік, яка має набути рис програми підготовки до членства в НАТО», – сказала Іванна Климпуш-Цинцадзе.

Під час обговорення стану виконання Річної національної програми у 2017 році директор Департаменту воєнної політики, стратегічного планування та міжнародного співробітництва Міністерства оборони Анатолій Петренко поінформував, що з початку року у Збройних Силах відпрацьовано 150 стандартів НАТО колективної (індивідуальної) підготовки та 17 стандартів у частині захисту та екіпірування.

Проведено 166 заходів оперативної підготовки та 184 основних заходів бойової підготовки, за стандартами НАТО підготовлено 32 тактичні підрозділи. Тривають зміни в логістиці війська та кодифікації, армія обмінюється кодифікованими даними з партнерами Північноатлантичного альянсу.

Тривають зміни і в частині тилового забезпечення. Нещодавно було проведено успішний експеримент з удосконалення продовольчого забезпечення на базі двох військових частин. З урахуванням його результатів до кінця року планується перевести 20% військових частин на систему харчування відповідно до стандартів НАТО.

З метою ефективнішої координації роботи існуючих медичних закладів для військовослужбовців відбувається централізація управлінських процесів. За допомогою роботи Трастового фонду НАТО з медичної реабілітації 23 військовослужбовці цьогоріч пройшли лікування за кордоном, а від початку російської агресії 140 пораненим учасникам АТО здійснено протезування. Загалом, за допомогою трастових фондів НАТО на виконання різних проектів Міністерством оборони залучено 36 мільйонів євро донорських коштів.

Держава досягла значного прогресу в частині створення професійної армії. Так станом на вересень 120 тисяч військовослужбовців ЗСУ – це контрактники. Окрім цього Україна має 130 тисяч оперативного резерву, з яким проводиться регулярна робота з підвищення рівня бойової і тактичної підготовки на основі рекомендацій партнерів з Північноатлантичного альянсу.

Незважаючи на агресію РФ на Сході України, наша держава не зменшуватиме своїх зусиль в рамках місій під егідою НАТО в Косово (Республіка Сербія) та Афганістані.

За інформацією заступника Міністра освіти та науки Максима Стріхи, в галузі фундаментальних досліджень до спільної з НАТО роботи залучено 1000 вітчизняних науковців, 300 з яких – молоді вчені.

З огляду на недофінансування галузі, Віце-прем`єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції доручила опрацювати закладення додаткових коштів на заробітну плату вченим у рамках наукових проектів, підтримуваних Альянсом, до подання проекту бюджету на наступний рік.

Також вона звернула увагу профільного міністерства на можливості, які надає Програма НАТО «Наука заради миру і безпеки».

10.07

У Києві відбулось засідання Комісії Україна-НАТО під головуванням Президента

Глибоко символічно, що Україна зустрічає сьогодні партнерів по НАТО як країна, яка законодавчо визначила вступ до НАТО одним з ключових чинників своєї зовнішньої політики. Про це сказав Президент Петро Порошенко, відкриваючи засідання Комісії Україна – НАТО в Києві.

«Віднині наш пріоритет – інтеграція у євроатлантичний безпековий простір з метою набуття членства в Організації Північноатлантичного договору. І дуже важливо, що це є рішення НАТО і 29 країн-членів. Жодна країна поза межами НАТО немає права вето, або права дозволу для цієї співпраці. Це воля 29 країн і воля країни – майбутнього члена», - наголосив Президент.

Петро Порошенко підкреслив, що Україна впевнено рухається шляхом, який пройшли наші найближчі сусіди, що приєдналися до НАТО протягом останніх 20 років. Він зауважив, що 13 країн за останні 20 років партнерства України з Альянсом стали членами НАТО. «Сподіваємось на подальшу співпрацю з Альянсом з метою побудови сильної та стабільної України, яка віддана демократії та верховенству права, і забезпечення сили та безпеки Північноатлантичного альянсу. Саме така Україна є запорукою міцної європейської і євроатлантичної безпеки», - підкреслив Президент.

Водночас, Глава держави наголосив, що це не означає, що ми будемо негайно подавати аплікацію, заявку про членство. «Це означає, що нам треба вибудувати реальну програму реформ, програму нашої співпраці, активізувати наші зусилля для досягнення необхідних стандартів. І тут нам необхідна допомога і співпраця з нашими партнерами по НАТО», - підкреслив Петро Порошенко.

Президент наголосив, що Україна готова до цього. «Ми маємо дуже амбітну програму реформування сектору оборони і безпеки, яка розроблена за участю наших партнерів з НАТО. І ми реалізуємо мету цих реформ – досягнення повної відповідності критеріям членства», - сказав Глава держави.

«Реформування та посилення обороноздатності держави – це першочергове завдання для нашої взаємодії з НАТО на сучасному етапі», - зазначив він.

В свою чергу, Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг назвав стабільну, незалежну, суверенну, демократичну Україну – ключовою для євроатлантичної безпеки. Він повідомив, що починаючи з 2014 року НАТО суттєво збільшило свою підтримку України. Єнс Столтенберг нагадав, що на Саміті НАТО в Варшаві минулого року було прийнято рішення про запровадження Всеосяжного пакету допомоги Україні з боку Альянсу на безпекові цілі та впровадження широких реформ в сфері безпеки і оборони.

Генсек Альянсу запевнив, що НАТО буде й надалі продовжувати підтримувати цей амбітній план реформ, які здатні зробити Україну більш демократичною, більш стійкою і процвітаючою. При цьому він відзначив успіх України на шляху реформ, попри виснажливу війну.

«НАТО – друг України, так само як й Україна – друг НАТО», - підкреслив Єнс Столтенберг.

15.06

Відбулось чергове засідання Спільної робочої групи Україна-НАТО з оборонно-технічного співробітництва

Захід відбувся 15 червня 2017 р. у м. Києві під головуванням Першого заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України О.Гладковського і заступника Генерального секретаря НАТО з оборонних інвестицій, Директора Департаменту оборонних інвестицій Міжнародного секретаріату НАТО К.Гранда.

Учасники засідання розглянули результати співробітництва України з НАТО у сфері озброєнь і оборонно-промислового комплексу та визначили пріоритети подальшої спільної роботи.

Серед іншого сторони обговорили виконання Державної цільової програми реформування та розвитку оборонно-промислового комплексу на період до 2020 року, участь України в проектах багатонаціонального співробітництва, впровадження технічних стандартів НАТО в Збройних силах України, а також реформування системи логістики та стандартизації ЗСУ.

Довідково: Спільна робоча група Україна – НАТО з оборонно-технічного співробітництва діє під егідою Комісії Україна-НАТО. Засідання проводяться двічі на рік, почергово в Україні та штаб-квартирі НАТО. Перше засідання групи було проведене у 2004р.

14.06

Українсько-норвезький 3D міношукач може стати проривом у науці – представник НАТО Деніз Бетен

В НАТО вважають, що проект тривимірного міношукача (3D), який спільно розробляється науковцями України та Норвегії, в разі успіху стане проривом в науці, що дозволить допомогти вирішити питання розмінування по всьому світу. Про це заявила старший радник програми Деніз Бетен в Осло в ході Інформаційного дня НАТО в рамках програми «Наука для миру та безпеки (Science for Peace and Security (SPS)», коментуючи презентацію відповідного проекту.

Як відомо, завданням проекту, який втілюється за підтримки НАТО, є розробка унікального ручного легкого міношукача, який у будь-якому ґрунті на глибині 50 см зможе встановити місце залягання не тільки металевої, але й пластикової міни та вивести на монітор її зображення у трьох вимірах. Аналогів цьому у світі ще не існує.

“Цей проект має реальний потенціал у питанні вирішення ручного міношукача. Це дуже важливо. Це справжня інноваційна технологія, яка є проривною, особливо у сфері чутливості, яка є дуже високою і може знайти пластик. Також буде зображення вибухового пристрою, що дуже важливо. Міни – це проблема у всьому світі, а тому це буде глобально”, – переконана вона.

Бетен нагадала, що зараз існують ручні детектори, які також мають невеликі екрани, але розмінування з їх використанням займає багато часу та потребує залучення великої кількості людей. “Коли ви подивитесь на кількість мін, які є на сьогодні в землі – а це мільйони на значних територіях, на знешкодження яких у сучасних умовах будуть потрібні тисячі років та сотні людей, це дозволить зберегти багато часу та зробить можливим просуватися вперед значно швидше”, – зазначила представник альянсу. При цьому вона зауважила, що нова технологія надає нові можливості і урядам країн у сфері розмінування.

“Якщо ми зможемо надати технології, які збережуть час, життя, можуть легко переноситься, тому що вони не важкі і мають велику чутливість, це буде важливим стимулом для урядів почати вирішувати питання розмінування, особливо на кордонах, а не тільки у зоні конфлікту. Так, зараз ми говоримо про Україну через конфлікт, але розмінування треба проводити і в мирний час”, – наголосила Бетен.

Предствник альянсу висловила сподівання, що проект буде завершений успішно.

“Коли ми подивимося на реальні досягнення і перші результати, я вірю в те, що вони на шляху до успіху”, – сказала вона.

За словами Бетен, по завершенню реалізації проекту права інтелектуальної власності будуть належати Україні та Норвегії, і “вони зареєструють патент”.

“НАТО не буде претендувати на будь-які зиски з цього. Україна та Норвегія розділять успіх та прибутки”, – додала представник НАТО.

При цьому співрозмовник агентства наголосила, що цей Інформаційний день у Норвегії демонструє, як можна “розвивати партнерство між науковцями та експертами НАТО з українськими науковцями”.

“Програма «Наука для миру та безпеки» надає рамки відкритої платформи, щоб зібрати разом досвідчених науковців, а також показати, що українська наукова спільнота має дуже великий досвід; має, що докласти, і цей проект є взаємовигідним – як для науковців НАТО, так і для українських”, – розповіла Бетен.

Іншим важливим внеском цієї програми НАТО вона назвала підтримку молодих науковців, запобігання вимиванню мізків, просування наукових досліджень та практичне співробітництво в дослідницьких інституціях країн-партнерів.

“У цьому відношенні 3D міношукач є гарним прикладом, який допоможе науковим інститутам поглибити свої дослідження за допомогою побудованої мережі контактів з їхніми колегами з норвезького університету”, – підкреслила представник альянсу.

Бетен вказала, що під час презентації науковці зазначили, що даний проект “покращить можливості країн НАТО та країн партнерів, тобто глобально, реагувати на дуже складні питання розмінування не тільки у мирний час, але й під час конфлікту”. “Подивіться, що відбувається під час операцій проти ІГ в Іраку та Сирії. Дуже важливим є можливість знайти міну, очистити ґрунт та будівлі. Ми повинні запобігти втратам людських життів і зробити це безпечним шляхом”, – наголосила вона.

Проект 3D міношукача в рамках Інформаційного дня НАТО представив докторант Норвезького університету науки та технологій (NTNU) Юрій Войтенко, який є координатором проекту та розробляє програмне забезпечення для приладу. Українську сторону, яка бере участь в програмному забезпеченні проекту, в рамках заходу представляв технічний директор українського агентства з питань перспектив наукових розробок (UARPA) Данило Ситніков.

Завершено перший етап реалізації проекту, в рамках якого виготовлено відповідне апаратне забезпечення. Другим етапом проекту буде написання програмного забезпечення, що займе це 6-8 місяців. Після цього має бути виготовлений дослідний прототип для польових випробувань.

09.06

Верховна Рада України визначила вступ до НАТО метою зовнішньої політики держави

Верховна Рада прийняла Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо зовнішньополітичного курсу України)".

Законом передбачено, що основними засадами зовнішньої політики є поглиблення співпраці з Північноатлантичним альянсом з метою набуття членства у цій організації. За рішення проголосували 276 із 357 зареєстрованих у залі нардепів.

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій зазначив, що для Росії було важливо, щоб Україна не ввійшла в НАТО. За його словами, «це певною мірою і призвело до російської агресії», анексії частини української території.

Проект Закону зареєстровано за №6470.

01.06

У Вільнюсі відбулись українсько-литовські консультації на рівні Директорів департаментів МЗС України та Литви з питань міжнародної безпеки

1 червня ц.р. у м.Вільнюс відбулись українсько-литовські консультації на рівні Директорів департаментів МЗС України та Литви з питань міжнародної безпеки. Українську делегацію очолив Директор Департаменту міжнародної безпеки МЗС Сергій Шутенко, Литовську делегацію – Директор Департаменту трансатлантичної співпраці та безпекової політики Рєнатас Норкус. У Консультаціях взяв участь Посол України в Литві Володимир Яценківській.

В рамках консультацій було обговорено низку актуальних питань двостороннього співробітництва та партнерства у сфері безпеки, співпраці в рамках міжнародних організацій, а також практичні питання євроатлантичної інтеграції нашої держави.

Українська делегація була прийнята Віце-міністром закордонних справ Литовської Республіки Дарюсом Скусявічюсом.

29.05

Андрій Парубій: Для України вступ у НАТО є стратегічним завданням

Розпочався дводенний офіційний візит Голови Верховної Ради України Андрія Парубія до Грузії.

Голова Верховної Ради взяв участь у тристоронній зустрічі в рамках засідання Парламентської асамблеї НАТО у Тбілісі з Президентом ПА НАТО Паоло Аллі та Головою Парламенту Грузії Іраклієм Кобахідзе.

На початку зустрічі Андрій Парубій зазначив, що він востаннє був у Грузії у 2008 році, коли розпочалася російська агресія проти Грузії. «Тоді ми прибули до Тбілісі з російськими колегами і гаряче вболівали за перемогу Грузії», - згадав Голова Верховної Ради.

Андрій Парубій звернувся до Паоло Аллі з проханням розглянути можливість проведення однієї з наступних сесій Парламентської Асамблеї НАТО у Києві.

Голова Верховної Ради розповів про перебіг бойових дій на Донбасі, зокрема про посилення обстрілів по українських позиціях з боку російських окупантів, та відзначив, що Росія накопичує зброю у Криму.

«Ми вважаємо, що це загроза не лише для регіону, але і для всього світу. Тому солідарність всього світу дуже важлива», - зазначив Андрій Парубій.

Голова Українського парламенту запросив Голову Парламенту Грузії відвідати Київ третього липня та взяти участь в урочистостях з нагоди 20-ї річниці підписання Хартії про особливе партнерство між Україною та Організацією Північно-Атлантичного договору.

«Я переконаний, що наша співпраця з НАТО і Грузією будуть тільки посилюватися»,- заначив Андрій Парубій.

Нагадаємо, що Голова Українського Парламенту Андрій Парубій перебуватиме з візитом у столиці Грузії Тбілісі 29-30 травня поточного року з метою участі у Пленарному засіданні весняної сесії ПА НАТО.

Програмою візиту передбачено проведення двосторонніх та тристоронніх зустрічей, зокрема, з Президентом ПА НАТО Паоло Аллі, Головою Парламенту Грузії Іраклій Кобахідзе, з Президентом Грузії Георгієм Маргвелашвілі, з Прем’єр-міністром Грузії Георгієм Квірікашвілі.

24.05

Прийнято Закон "Про ратифікацію Адміністративних домовленостей щодо охорони інформації з обмеженим доступом між Урядом України та Організацією Північноатлантичного Договору".

Верховна Рада України ратифікувала Адміністративні домовленості щодо охорони інформації з обмеженим доступом між Урядом України та Організацією Північноатлантичного Договору, вчинені 28 вересня 2016 року в м. Києві, які набирають чинності з дати отримання дипломатичними каналами останнього письмового повідомлення про виконання Сторонами внутрішніх процедур, необхідних для набрання ними чинності.

Угода визначає терміни щодо інформації з обмеженим доступом, узгоджує еквівалентність грифів обмеження доступу Сторін, визначає компетентні органи безпеки, що відповідальні за імплементацію Адміністративних домовленостей, допуск та надання доступу до інформації з обмеженим доступом, вимоги до правил обміну, контролю та поводження з такою інформацією, порядок дій у разі порушення правил безпеки, що впливають на цю інформацію, процедурні та контрольні питання тощо.

Проект Закону зареєстровано за №0144.

11.05

Уряд схвалив підготовлений Держкомтелерадіо план заходів щодо інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції на 2017 рік

Кабінет Міністрів схвалив 11 травня План заходів щодо реалізації Концепції вдосконалення інформування громадськості з питань євроатлантичної інтеграції України на 2017 рік. Проект відповідного розпорядження було підготовлено Держкомтелерадіо.

Нагадаємо, що основною метою Концепції є підвищення рівня підтримки громадянами України державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції та рівня довіри до НАТО як до інституції, що відіграє ключову роль у зміцненні міжнародної безпеки.

До підготовки проекту Плану заходів на 2017 рік Держкомтелерадіо залучив провідних експертів та інституції НАТО, представників органів державної влади та громадських організацій.

Відповідно до плану у 2017 році велика увага приділятиметься роботі в регіонах. Серед запланованих заходів - проведення прес-конференцій та регулярних брифінгів з актуальних питань співробітництва України з НАТО; проведення публічних заходів за участі представників органів державної влади, громадських організацій, представників структур Організації Північноатлантичного альянсу і держав-членів НАТО в Україні; проведення навчальних семінарів для представників регіональних і місцевих засобів масової інформації з питань співробітництва Україна-НАТО та державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції.

Проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи серед населення України щодо державної політики у сфері євроатлантичної інтеграції здійснюватиметься шляхом ефективної координації діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів та широкого залучення неурядових організацій, наукових установ, засобів масової інформації, у взаємодії зі структурами НАТО в Україні.

25.04

Північноатлантична Рада на чолі з Генеральним секретарем НАТО відвідає Україну в   2017 р.

Відбувся робочий візит до штаб-квартири НАТО Віце-прем’єр-міністра України з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванни Климпуш-Цинцадзе.

У рамках зазначеного візиту Віце-прем’єр-міністр зустрілась з Генеральним секретарем НАТО Є.Столтенбергом, а також взяла участь у засіданні Комісії Україна-НАТО, у ході якого були обговорені основні пріоритети Річної національної програми співробітництва України з НАТО на 2107 рік (РНП).

Під час свого виступу І.Климпуш-Цинцадзе наголосила на тому, що цьогорічна РНП була розроблена за допомогою рекомендацій союзників та активного залучення громадянського суспільства. Окремо вона поділилася очікуваннями української сторони від запланованої на 25 травня ц.р. зустрічі глав держав та урядів країн-членів НАТО.

У свою чергу, Генеральний секретар НАТО Є.Столтенберг підтвердив, що Україна і надалі залишається на порядку денному Альянсу. За його словами, трагічний інцидент, який трапився на сході України із членами СММ ОБСЄ продемонстрував погіршення безпекової ситуації на Донбасі. У цьому контексті, союзники в черговий раз закликали Росію виконати свої зобов’язання у рамках Мінських домовленостей. Вони також підтвердили свою незмінну підтримку суверенітету і територіальної цілісності України в межах її міжнародно визнаних кордонів.

У ході засідання Комісії Україна-НАТО союзники підтвердили своє рішення здійснити протягом поточного року візит Північноатлантичної Ради до України.

  


Маєте проблеми зору?
Оберіть зручний формат:

  A-   A   A+



Сайт Президента України
Сайт Кабінету Міністрів України
Верховна Рада України

АНОНС

ГРОМАДЯНАМ






©Кіровоградська обласна державна адміністрація. Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International.

Програмно-технічна підтримка - відділ забезпечення інформаційних систем і технологій апарату ОДА тел. 32-06-78 Інформаційна підтримка – управління інформаційної діяльності ОДА, тел. 24-53-15